Новини ковальства | Smith news
Ivano-Frankivsk greeted the guests of the International Blacksmith Festival 2006
| від 11 05 2006 - 15:51
В Івано-Франківську в Україні відбувся Міжнародний фестиваль ковалів.
Окраса Західної України – місто Івано-Франківськ, у 344-й рік свого народження, окрім концертів та різноманітних заходів присвячених собі коханому, порадував вибагливого франківського жителя ще й проливним дощем.
Проте це не завадило світовим майстрам ковальства показати свої здобутки та навики на Мiжнародному фестивалі «Свято Ковалiв-2006», що вже вчетверте проходив в місті. Тож вийшло цікаво і екстремально: вогонь і дощ. Дві стихії, які тільки в ковальстві доповнюють одне одного.
Участь у фестивалi пiдтвердили 260 гостей із 18 країн світу та 17 областей України.
Ковалi, провiднi майстри ковальського ремесла, художники та скульптори по металу, ковалi з мiжнародним визнанням та нapoдні майстри спільно будували одну фігуру – п’ятиметровий «Букет майстрiв», завданням якого було показати єдність і нерозлучність усіх ковалів світу. Ковальські вироби можна було не тільки побачити, а й придбати.
СВІТ У НОВИНАХ 8 травня 2006
Іван Костюк Івано-Франківськ (RadioSvoboda.Ua) –
Прикарпатські ковалі три роки поспіль проводили подібні імпрези. Однак лише цього року їхнє свято набуло статусу міжнародного. Упродовж кількох днів ковалі не лише працювали просто неба на одному з центральних майданів Івано-Франківська, але й провели низку круглих столів, конференцій, зустрічей із журналістами.
З роботами майстрів можна було ознайомитись відразу у двох виставкових залах. У Художньому музеї було представлено виставку студентських робіт під назвою „Художній метал”.
Хубертус Сенсен, коваль із Нідерландів, який на фестиваль приїхав разом зі своїми учнями, дав йому оцінку: „Найбільша цінність цього фестивалю в тому, що проводиться змагання між ковалями різних країн”.
Не менш позитивно відгукнувся про проведення фестивалю ковалів в Івано-Франківську голова Міжнародної організації ковалів-дизайнерів Європи Кес Пронк:
Щоб показати прагнення ковалів не лише України, але й усього світу до єдності, мистецького та інформаційного обміну, учасники фестивалю створили спільну монументальну композицію „Букет майстрів”.
Не бракувало на ковальській імпрезі також несподіванок.
Для прикладу, на форум приїхав чи не найстаріший коваль України. Мешкає він у гірському містечку Яремчі, і йому вже 88 років.
Ініціатор проведення фестивалю, голова Спілки ковалів України Сергій Полуботько стверджує, що ковальство як мистецтво
Мистецтвознавці ж стверджують, що для Івано-Франківська та України це непересічна подія,
адже ковальство справді завдяки своїй автентичності набуває все більшої ваги у світі. Українські ковалі переконані, що завдяки фестивалю вони привертають увагу Європи до себе, до свого мистецтва та країни і тим самим сприяють інтеграції України в європейське співтовариство.
http://obozrevatel.com/news/2006/5/10/111652.htm
Культура Вернуться назад
10.05.2006 | 15:50
В Ивано-Франковск съезжаются кузнецы
Кузнецы со всего мира съехались в Ивано-Франковск. Здесь начался международный фестиваль “Праздник кузнецов 2006”.
В центре города настоящие кузницы: с горнилами, кузнечными мехами и кадками для закаливания металла. Работая под открытым небом на глазах у публики, мастера с готовностью демонстрируют свою работу и творят из металла разнообразные вещи. А каждый желающий может попробовать и выковать себе что-то на память.
Не профессия, а искусство – так называют любимое дело кузнецы. Чтобы стать хорошим мастером, надо не только иметь крепкое здоровье, но и хорошее зрение, образную память и художественный вкус. Тайнами кузнечного искусства делятся мастера на профессиональном празднике в Ивано-Франковске.
Сюда кузнецы приехали не только из Украины, а и почти из 20 стран мира. Среди заграничных гостей были и женщины. Шартелла – голландка, уже 5 лет как кует металл.
Как говорит Шартелла Сантьяго, кузнец из Голландии: “Я показываю женщинам, что они тоже могут выполнять ту же работу, что и мужчины. Это совсем нетрудно. Мне это очень нравится”.
Кузнец Богдан мечтает о возрождении своего любимого дела в Украине. Ведь на протяжении столетий кузнечество было одним из самых важных ремесел. К своим работам эскизов не делает, говорит, что много деталей рождается просто во время ковки. У Богдана есть ученики, им он и передает тайны кузнечного мастерства.
Кузнец Богдан Попов: “Секрет есть один – это терпение и работа, постоянная практика. Это один секрет. Никаких тайных знаний нет”.
Организаторы фестиваля надеются, что кузнечное искусство получит государственную поддержку.
Національна радіокомпанія України
06-05-2006 13:11 Міжнародний фестиваль “Свято ковалів-2006” розпочався в Івано-Франківську
Він відбувається в рамках відзначення Дня міста.
В рамках святкування Дня міста Івано-Франківська також відбувався і IV міжнародний фестиваль «Свято ковалів», який спільно проводили Спілка майстрів ковальського мистецтва України, Рада з туризму Карпатського регіону та Управління культури виконавчого комітету Івано-Франківської ради. Мешканці Івано-Франківська мали змогу побачити роботу ковалів, провідних майстрів ковальського ремесла,
художників та скульпторів по металу, ковалів з міжнародним визнанням та народних майстрів з 17 областей України, США, Бельгії, Великобританії, Голландії, Грузії, Ліхтенштейну, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Росії, Білорусі, Франції, Польщі, Угорщини, Литви, Чехії.
А 5 травня на площі Ринок за участю міського голови Віктора Анушкевичуса було відкрито монументальну композицію «Весна», подаровану організаторами фестивалю і створену на основі поєднання окремих робіт учасників фестивалю попереднього року.
5канал
06.05.2006 17:35
В Івано-Франківську розпочався міжнародний фестиваль “Свято ковалів – 2006”
До міста з’їхалися майстри не лише з України, а й з-за кордону. На очах публіки, що зібралася на центральній площі міста народжуються нові ковальські витвори. Окрім того, кожен може спробувати себе ковалем. Фестиваль триватиме до понеділка.
Центральна площа Івано-Франківська на кілька годин перетворилась на справжню ковальську майстерню. Майстри по металу на очах десятків прикарпатців та гостей міста просто неба розпалили горно. Адже саме з цього і розпочинається робота кожного коваля.
Володимир Кудлейчук приїхав зі Львова.
Із розпеченого металу майстер виліпив справжні ковальські вареники.
Своїми металевими варениками львівські майстри пригощали всіх гостей фестивалю.Коваль з Голландії Хубертус Сенсен пишається подарунком українських колег.
На площі пан Сенсен викладає уроки ковальського мистецтва. Ось такий звичайний металевий цвях, розповідає майстер, можна перетворити у справжній витвір мистецтва. Головне, мати добру фантазію.
Хубертус Сенсен, коваль (Голландія): – В багатьох країнах, які я відвідав, в Азії та інших роблять роботи тільки для захисту- прості лінії. Те, що я бачу тут, це прикраси для будівель. Це те, що можуть робити руки. Перетворювати метал у дійсно якусь творчу річ, справжній витвір мис-ва.
Спільними зусиллями ковалі з 18-ти країн світу на центральній площі Івано-Франківська створили монументальну композицію «Букет майстрів».
Єдиною проблемою свята ковалів організатори дійства називають обмаль місця.
Іванна Янчук, Віктор Вовк, 5 канал з Івано-Фравнківська
Зі звичайнісінького шматка заліза можна створити цікаві речі. ВІДЕО
Субота, 06 травня, 18:22
Переглянути відео-репортаж: http://video.novy.tv/reporter/reporter_2006_05_06-4.wmv
Обласний центр Прикарпаття на три дні перетворився на кузню.
Понад 260 ковалів з 18-ти країн світу з’їхалися показати, що можна зробити зі звичайнісінького шматка заліза. Щорічний фестиваль “Свято ковалів” відбувається на Івано-Франківщині вже учетверте. За словами організаторів дійства, призабута професія коваля поволі відроджується.
Богдан Попов уже 18 років кує залізо. Суворо дотримується стародавніх традицій. Міхами піддуває у горні. А вогонь розпалює лише деревним вугіллям. Давній спосіб кування, переконаний Богдан, “втре носа” сучасним технологіям.
Богдан Попов, коваль зі Львова: “Я намагаюся розчинитися. Головне у цьому процесі вогонь, молот, а коваль лише приймає участь у цьому процесі”.
До справ ковальських беруться і представниці слабкої статі. Кувати залізо голандку Мері Петерс спокусила її подруга. Першим витвором Мері стала квітка. Каже, приємно ліпити з твердого непривабливого шматка металу тендітні пелюстки. Мері, зізнається, це хоббі на все життя.
Меррі Петерс, майстриня з Голландії: “Якщо працювати заради задоволення, а не бізнесу, то витвори матимуть більше душі і духовної цінності. Вони дихатимуть”.
Витончені лінії та делікатний дизайн Шартелли Сантьяго вкупі з фантазією перевтілюють груду металу на витвір мистецтва. Під час кування Шартелла водночас і скульптор, і художник.
Шартелла Сантьяго, майстриня з Голландії: “Я сильна. Я можу зробити те, що і чоловіки. І чоловіки і жінки рівні один перед одним у цьому світі. Мої роботи означають повну свободу”.
Будь-яке українське свято неможливе без веселощів та гостинців. Тож народних майстрів та гостей свята частували українськими варениками. А тим, хто на дієті – на згадку ковальські вареники, начинені стружкою та цвяхами. Смачного!
Переглянути відео-репортаж: http://video.novy.tv/reporter/reporter_2006_05_06-4.wmv
(3.6Mb)Ковалі всіх країн, єднайтесь
Цей матеріал є продуктом УНІКАЛЬНОГО Інтернет-видання ХайВей.
http://www.highway.com.ua/art.php?id=12052
…Незважаючи на дощову погоду, на майдані в центрі Івано-Франківська, де провідні скульптори по металу та народні майстри з багатьох країн світу проводили майстер-класи, усе кипіло і палало жаром-полум’ям.
Здавалося, що через справжню зливу свято зіпсоване. Та ковалі давно звикли, що немає нічого поганого, аби на добре не вийшло. «Ось бачите, це напевно, у небесній канцелярії не витримали того, що в одному місці зібралося стільки гарячих сердець, – жартує кремезний коваль з Донецька Віктор. – Хіба ви не знаєте, що ковалів дуже Бог любить, ось і взявся нині наші вироби гартувати». Ну хіба після таких слів уже будеш нарікати на негоду?
Тим часом на майдані творилися дива. На очах у багатьох глядачів зовсім непримітні шматки металу оживали і ставали квітами, пташками, листочками.
«У нас чорні руки, але дуже чисте серце, бо ми щодень творимо красу», – говорить президент міжнародної асоціації дизайнерів і ковалів з Голландії Хууб Сансен, біля якого, точніше біля його чарівних ковалівен, зібралося чи не найбільше глядачів. Голландські та англійські красуні у національних костюмах так хвацько орудували молотами, що більшість присутнього тут чоловіцтва, відчули себе ну не зовсім сильною статтю.
Надивившись досхочу на дива заморські, іду на запах козацького кулішу до представників школи традиційного ковальського мистецтва при музеї в Пирогово, що на Київщині. Побачивши, що я зусібіч розглядаю імпровізовану кузню, до мене підходить моторний козак зі справжнім оселедцем Валерій Заболотько. «Ми намагаємося відтворити усі давні звичаї ковальства, і привернути увагу молоді до цього забутого ремесла і мистецтва, – пояснює пан Валерій. – Адже у радянські часи ковальство майже викорінили. Це тут у вас, на Заході, ще збереглися традиції, а в нас треба все майже заново робити».
За вогняною козацькою горілкою та гарячим кулішем з салом розповідав мені козак про давні ковальські традиції. Виявляється, що, коли коваль заходить в кузню, він повинен скинути шапку і сказати: „Здраствуй, мамо”. Бо кузня для кожного коваля є мамою. Перші ніж починати роботу, треба 5 – 10 хвилин потримати руки над вогнем, щоб спалити усі думки, які до цього часу були в коваля. Адже будь-які думки і помисли, які не стосувалися кування і молитви, вважалися грішними. Святою вважалася і накувальня, на неї не можна було сідати, так само, як не можна було сідати на стіл, де стояв хліб. А якщо вмитися водою, в якій гартувалася справжня козацька шабля, то цілий рік будеш здоровим. Жаль, але шабель цього разу на майдані ніхто не кував.
«Ідея проведення такого широкомасштабного дійства виникла уже давно, – говорить ініціатор фестивалю, голова Спілки майстрів ковальського мистецтва України Сергій Полуботько. – Ми хотіли показати, що ковальство – це не тільки щось грубе й утилітарне, а це мистецтво. Та й, зрештою, навіть звичайна віконна решітка в умілих руках майстра може стати мистецьким шедевром».
Ще одним поштовхом для проведення свята ковалів стали, за словами пана Полуботька, відвідини виставки у Донецьку. «Ми зрозуміли, що майстрам Сходу і Заходу
– підтримує колегу по цеху донеччанин Віктор Бурдук.
Для міста, окрім міхів позитивних вражень, фестиваль вогняних майстрів подарував цікаві та оригінальні імпрези: виставку кованих студентських робіт з різних навчальних закладів України «Художній матеріал»
та показ робіт митців-ковалів «Орнаментальне ковальство». А на згадку про дійство ковалі подарували Івано-Франківську монументальні композиції «Весна» та «Букет майстрів», які прикрашатимуть віднині міські площі. Кожен елемент композиції кувався майстрами з різних регіонів, тому, на думку міського голови Віктора Анушкевичуса, це будуть надзвичайно енергетично потужні речі, які відвертатимуть від Прикарпаття усе погане.
Обленерго підтримує Міжнародний фестиваль “Свято ковалів”
Туризм – одна із пріоритетних галузей нашого краю. Фахівці ВАТ “Прикарпаттяобленерго”, як представники великої родини прикарпатських енергетиків, своєю безпосередньою працею також вносять часточку у велику і важливу справу – розвиток туризму на Прикарпатті. Зокрема, цього року понад 60% інвестпрограми компанії буде спрямовано на технічний розвиток, модернізацію та будівництво електромереж, в першу чергу гірських районів області, де в основному і зосереджена туристична індустрія. Окрім цього, підприємство активно долучається до організації різного роду культурних та мистецьких акцій, які покликані сприяти розвиткові туризму та популяризувати імідж нашої області. Так, усвідомлюючи минущість життя і вічність мистецтва,
ВАТ “Прикарпаттяобленерго” вирішило підтримати проведення IV міжнародного фестивалю “Свято ковалів”, в якому візьмуть участь більше ста провідних майстрів ковальського ремесла, художники та скульптори по металу з 17 областей України, а також іноземні гості.
Зокрема, з нагоди цього свята до області завітає всесвітньо відомий майстер ковальської справи професор Теренс Кларк, основоположник сучасного художнього ковальства у Великобританії, який презентуватиме на святі свій творчий доробок.
Загалом ця акція триватиме з 5 до 7 травня в Івано-Франківську на площі Андрея Шептицького під час щорічного святкуваня Дня міста. В рамках фестивалю передбачається проведення виставки “Орнаментальне ковальство”, демонстрація ковальської праці на площі міста, а також показовий лицарський турнір. А ще гості та учасники свята виготовлять спільну роботу – монументальну композицію “Букет майстрів”, висотою 4 метри. Згодом ця композиція може бути встановлена на одній із вулиць Івано-Франківська, або ж стане експонатом майбутнього музею ковальства на Прикарпатті.
Одним словом, всі, хто завітає на “Свято ковалів”, матиме змогу побачити, як святкує, співає і танцює народ України, дізнатися про фольклорні традиції гірських районів, де краще всього зберігся культурний спадок країни. А пізнавши магію ковальського ремесла та познайомившись з асами художньої ковки, ще раз усвідомити, що ковальське мистецтво, як одне з найдавніших ремесел потребує підтримки для свого увіковічення нащадкам.
Прес-служба ВАТ “Прикарпаттяобленерго”.
Ремесло для мужніх чоловіків
11.05.2006 • Богдан МАЗУР
До столиці Прикарпаття завітали 260 ковалів із 17 країн світу!
Минулими вихідними одна з центральних площ Івано-Франківська перетворилася на велику кузню – там проходив Міжнародний фестиваль “Свято ковалів-2006”. Побував на святі і кореспондент “Поступу”.
...Незважаючи на дощ, який поливав столицю Прикарпаття безперестанку, на площі кипіла напружена робота, у повітрі лунали завзяті удари молотом по залізу. Віртуози ковальського фаху демонстрували всім присутнім дивовижні плоди своїх мужніх рук. Завдяки їхньому таланту звичайні прути металу перетворювалися на хитросплетені витвори, здатні прикрасити інтер’єр та екстер’єр будь-якого помешкання.
Участь у фестивалі взяли 260 гостей із 17 країн світу та 17 областей нашої держави. Це ковалі, провідні майстри ковальського ремесла, художники і скульптори по металу, ковалі з міжнародним визнанням та народні майстри.
Зізнаюся, коли я вирушав до Івано-Франківська, то мав вельми приблизне уявлення про те, що ж таке справжнє ковальське мистецтво і як виглядає коваль ХХІ сторіччя. “Коваль – це, мабуть, звичайний селянський вуйко з дебелими кулаками та недалеким розумом, який, не знайшовши для себе нічого кращого, взявся за цю важку фізичну працю”, – думалося мені. Однак коли я познайомився з 23-річним ковалем Андрієм Кузиком, сучасним молодим хлопцем, який мешкає в Івано-Франківську і працює на провідній фірмі, моє уявлення про необтесаного напівграмотного селянина-коваля розтануло, наче цигарковий дим. Так, я відкрив для себе ще й цю сферу людської діяльності, сферу, між іншим, прибуткову та почесну і в Україні, і за кордоном...
“Ковалем може бути не кожен, – зізнався мій новий знайомий. – У нашому фаху головне не так фізична сила (хоча й вона має бути обов’язково), як внутрішня врівноваженість, витривалість та душевний спокій. Якщо ви людина неспокійна, то довго не зможете працювати. Адже праця з металом та виготовлення виробів з нього потребує неабиякого терпіння. По металу треба стукати думаючи. Якщо просто стукати, це нічого не дасть. Коваль має чітко усвідомити, що саме він хоче виготовити, чітко відчувати метал...”.
У ковальському фаху є свої неодмінні традиційні атрибути. Це вогонь, який доводить метал до розжарювання. Полум’я постійно палахкоче у спеціальному пристрої, що називається “горно” або “горнило”. Вогонь зазвичай розпалюють на вугіллі, коксі або антрациті. І, звісно, важкий молот та наковальня, звідси й відомий крилатий вислів “між молотом та наковальнею”. На моє прохання Андрій на декілька хвилин поступився своїм робочим місцем. І ось я, коваль-неофіт, піднімаю важкого молота і щосили б’ю по розжареному металу. Ніде правди діти, я відразу відчув, що ця робота недаремно потребує мужніх рук та сталевих нервів. Після десяти ударів тіло оповила приємна втома, а в душу завітала неабияка повага до ковалів усіх часів і народів.
Однак це ще не все. З іншим ковалем, 29-річним Ігорем Бочовським з Городенки, ми почали працювати на пару. Для того, щоб авторові матеріалу життя не здавалося медом, коваль дав мені в руки ще важчого молота (я його заледве зумів підняти) і взяв собі такого ж. Поїхали! Він – удар, я – удар! Звісно, було нелегко, доводилося напружувати всю свою фізичну міць, однак не впасти ж обличчям у болото перед десятками глядачів... Після декількох хвилин, які здавалися мені нескінченністю, я чемно подякував і потиснув Ігореві його мужню руку. Тепер я знаю, що таке справжнє ковальське ремесло...
“Сподобалося тобі, хлопче?! – звернувся напарник Ігоря – Микола Нагірний. – А уяви собі, що так треба стукати весь день, щоб прогодувати жінку та дітей... Якщо захочеш ще попрацювати, приїжджай до нас в Городенку (райцентр на Івано-Франківщині. – Авт.). Для тебе завжди робота там знайдеться!”.
До речі, багато ковалів паралельно є й художниками. І це для них конче потрібно, адже сучасні клієнти часто замовляють “щось таке, чого нема ні в кого”. Тоді ковалеві доводиться напружувати свою творчу уяву, щоб замовник потер руки і сказав: “Оце клас! Беру!”.
Ігор Бочовський є художником-самоуком. Він зізнався, що його тримає на цій роботі передовсім любов дд ремесла. “Щоб бути ковалем, треба любити цю роботу й хотіти працювати, – зізнався він. – І постійно придумувати щось нове та цікаве. А ось особливої фізичної сили тут не треба, головне бажання та терплячість...”.
У спеціальному павільйоні можна було побачити багато виробів українських та закордонних майстрів ковальської справи. Тут справді було на що подивитися. Ковані решітки, візерунки, жар-птиці і півники, металеві квіти та листя винограду.
“Чи не є ковальський фах чимось архаїчним у сучасній Україні?” – поставив я дещо провокаційне запитання голові Спілки майстрів ковальського мистецтва України Сергієві Полуботьку. “Звісно, що ні! – гаряче заперечив пан Сергій. – Інша справа, що за часів СРСР професія коваля зводилася лише до підковування колгоспних коней. Сьогодні все по-іншому. Щороку дедалі більше молодих людей із усіх реґіонів України вирішує себе посвятити саме ковальству. І ця справа є доволі прибутковою, а кількість юних талантів зростає. Але навіщо я буду вас переконувати? Хіба ви самі не бачите?”.
За словами голови Спілки майстрів ковальського мистецтва, фестиваль проводять у столиці Прикарпаття вже четвертий рік поспіль. Щороку кількість учасників зростає, а присутність багатьох іноземних гостей свідчить про міжнародне визнання українських ковалів. От тільки цього року проведенню свята завадив дощ. А то людей було б у десятки разів більше...
[ Повернутись до переліку новин ]