7 травня 2010р. м. Івано-Франківськ

9.00 – 18.00 – майдан Шептицького.

● Реєстрація гостей та учасників, (реєстраційний внесок – 50 грн.)
● Демонстрація ковальської праці
● Ярмарок кованих речей – (вартість намету місця під намет місця під навісом – 7 кв. м – 400 грн. 2 дні, вартість місця під навісом – 3,5 кв. м – 200 грн. 2 дні)
● Виготовлення ковалями України та іноземними гостями композиції «Круговерть ковальських міст»
● Майстерність демонструватимуть ковалі з Австралії, Австрії, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Голландії, Ізраїлю, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Росії, США, Фінляндії, Франції, Швеції та з інших країн

10.00 – майдан Шептицького, Урочисте відкриття VIII фестивалю «Свято ковалів- 2010»

● Стрільці та зброярі Львівського Куркового Товариства під орудою Василя Качмара вітають святковою сальвою

12.00 – майстер – клас школи традиційного ковальства Богдана Попова з Києва «Мистецтво ковадла та молотка»
● виготовлення керамічного та духового горнів
● презентація авторського ковадла та ручних ковальських інструментів
● Відвідання виставки «Сакральний знак в творах ковальства», площа Ринок,18-а, арт-галерея «Легенда»

14.00 – сквер поруч вул. Л.Українки, 4. Урочисте відкриття виготовленої в 2009 р. композиції «В рамках ковальських традицій»

15.00 – майстер –клас Урі Хофі ( Ізраїль)

18.00 – Вечірка «Ковальська кухня»: смакування справжнього гуцульського баранчику на вертелі, справжнього узбецького плову та справжнього прикарпатського борщу. Знайомство, спілкування, обмін досвідом, народні музики (вартість – 100 грн.)

8 травня 2010р.

9.00 – 17.00 – Майдан Шептицького

● Демонстрація ковальської праці
● Відливання сувенірних ковадл «Свято ковалів»
● Ярмарок кованих речей
● Виготовлення ковалями України та іноземними гостями декоративної композиції «Круговерть ковальських міст»

15.00-17:30 – виступ рок-гуртів «Стан афекту», «Листопад», гурту «Перкалаба»

17:30 – спільна фотографія

18.00 – Конференція, зал готелю «Надія», вул. Незалежності, 40.
1. Йоко Немінен, (Фінляндія) – Художній метал Гельсинки.
2. Урі Хофі (Ізраїль). Ергономічне кування.
3. Гезер Макларті, Іден Сандерс – Каліфорнійська Ковальська Асоціація. Щорічна конференція, досвід проведення навчання ковалів, творчі роботи.
4. Богдан Попов (Київ) – семінар «Давні підходи у сучасному ковальстві або постіндустріальне ковальство»
5. Леонід Карельштейн, Петро Виноградов, Романов Олександр – презентація проекту фестивалю «Арх – кузница» ( Москва – Ульяновськ, Росія).
6. Лінас Лесчаускас, голова Асоціації Литовська Спілка Ковалів – Художнє ковальство Литви. Міжнародний пленер в Клайпеді.
7. Бельгійська команда – переможець чемпіонату світу з ковальства 2009 в м. Стіа (Італія).
8. Івано-Франківськ – член команди «Кільце європейських ковальських міст».
9. В.Гудима. Презентація українсько-іспанського літературно-ковальського проекту.

9 травня 2010р.

10.00 – Відкриття IX міжнародної виставки «Орнаментальне ковальство».вул. Незалежності,47. Виставковий зал Спілки художників України.
Завершення фестивалю.

11.00 – пішохідна екскурсія містом.

Пропонуємо ковалям України та іноземним гостям прийняти участь у спільному проекті – виготовленні декоративної композиції «Круговерть Ковальських Міст». «Круговерть Ковальських Міст» – являє собою кругову карусель, центр якої буде оздоблено символічними кільцями – від кожного учасника, міста, країни. Кільце може бути розміром 80-300 мм, довільної техніки виконання, форми, з цікавими, індивідуальними декоративними елементами за бажанням автора. Час виконання – 1,5 – 2 год. Всім виконавцям – диплом (за оцінками журі – кращим – почесна нагорода)

Рекомендуємо готелі для поселення –

Готель «Надія» вул. Незалежності, 40
Тел.(0342) 72-70-79 (75), http://www.nadia.if.ua/
Стандарт 2-місний – 165 грн. /чол. (Зі сніданком)
Стандарт 1-місний 165 грн./чол. (Зі сніданком)
на решта категорій знижки – 20%

Готель «Дністер» вул. Січових Стрільців, 12,
тел. (03422) 235 33, 27902, 752403ф.
60 грн /чол. в будь-якому номері, крім люксів та напів-люксів.

Корисні поради для учасників
•відправте заповнену АНКЕТУ по електронній пошті або факсу;
•замовте готель (до 15 квітня); готелі – партнери свята надають знижку учасникам при наявності беджа, інформація про готелі – на веб-сторінці Спілки ковалів http://www.spilkakovaliv.org у форумі;
•повідомте додатково, якщо бажаєте винайняти намет для демонстрації або продажу своїх виробів/товарів;
•зареєструйтесь в наметі «реєстрація» – отримайте свій бедж (це Ваша перепустка на всі заходи фестивалю), програму Свята, корисну та приємну інформацію – каталог минулорічної виставки, плакат, тощо;
•для роботи на площі запишіться у графік кування у наметі «реєстрація»;
•якщо Ви дійсний член Спілки ковалів України, майте при собі ПОСВІДЧЕННЯ!

Корисна інформація для учасників

•Полуботько С.О. (голова Свята Ковалів) – 067-3424316
•Полуботько Ольга (координатор Свята Ковалів) – 097-6352198
тел/факс (0342) 55-94-92
•Клочко М.В. (голова Івано-Франківського відділення Спілки ковалів України, виконавчий директор Свята Ковалів)
050-338-94-23
•Е-mail – opolubotko1@yahoo.com; kf-arma@if.net.ua

До зустрічі!

Цього року у святі брали участь більш ніж три сотні ковалів із 23 країн, серед яких Австралія, Австрія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Великобританія, Ізраїль, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Росія, США, Чехія, Фінляндія, Франція, Швеція, Україна.

Усім відома традиція під час кожного фестивалю всіма ковалями виготовляти спільну скульптуру, а от якою композицією цього року нас дивуватимуть ковалі?

— Так, звичайно, ці декоративні композиції є подарунком місту від ковалів-учасників з подякою за гостинність та привітність його мешканців. Минулого року кожна делегація викувала свій елемент до загальної скульптури під назвою “В рамках ковальських традицій”. Її урочисте відкриття відбудеться 7 травня.

Цього року пропонуємо ковалям України та іноземним гостям прийняти участь у спільному проекті – виготовленні декоративної композиції “Круговерть Ковальських Міст”. Ця скульптура являє собою кругову карусель, центр якої буде оздоблено символічними кільцями – від кожного учасника, міста, країни.

Кільце може бути розміром 80-300 мм, довільної техніки виконання, форми, з цікавими, індивідуальними декоративними елементами за бажанням автора. Час, який дається для виконання кільця – 1,5-2 години. По закінченню усім виконавцям видаватимуться дипломи і почесні нагороди (за оцінками журі).

Цього року відбудеться вже 8-й ковальський фестиваль у Франківську – це стало чудовою традицією! А як взагалі народилася ідея з цим фестивалем, хто був ініціатором, як все починалось?

— Ініціатором та організатором фестивалю була вже сформована на той час ковальська громада Івано-Франківська – Сергій Полуботько, Михайло Зарицький, Михайло Клочко, Ігор Жерновий, Сергій Чайка, Ярослав Шпак, Зеновій Геренда, Сергій Максумов. Об’їздивши світ і побачивши багацько закордонних ковальських фестивалів, Сергій Полуботько використав ці знання у започаткуванні подібної традиції і в нашому місті.

Перший фест 2003 року був дуже скромний, виглядав як показовий виступ, що проводився перед міською Ратушею. Але вже тоді ковалі реалізували свій перший спільний проект – «Стіл ковальської дружби», що стало основною подією в наступних фестивалях. Вже з 2006 року фестиваль перетворився на світову подію. На теперешній момент завдяки фестивалю «Свято ковалів» місто Івано-Франківськ прикрашають п’ять монументальних композицій, а шоста – «Круговерть ковальських міст» чекає завершення та місця для інсталяції.

В рамках фестивалю проводяться виставки ковальських робіт та молодіжні виставки з роботами студентів навчальних закладів, в яких є відділи ковальства. Кращі роботи, після Франківської виставки, їдуть на виставку до Києва і Донецька. Здається, практика з молодіжними виставками в рамках фестивалю наше ноу-хау, адже Сергій не бачив нічого подібного на інших фестивалях, навіть за кордоном.

Тепер в молодіжних виставках, окрім українських студентів, приймають участь і студенти з 4 відомих закордонних мистецьких закладів. До того ж, кожного року випускається каталог виставки «Орнаментальне ковальство», а раз на два роки – каталог молодіжної виставки «Ковальське сузір’я». Цього року також можна буде придбати каталог з минулорічних виставок.

У святі братимуть участь більш ніж три сотні ковалів із 25 країн, серед яких Австралія, Австрія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Великобританія, Ізраїль, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Росія, США, Чехія, Фінляндія, Франція, Швеція, Узбекистан, Україна.

В рамках фестивалю відбудеться демонстрація ковальської праці, ярмарок кованих речей, численні майстер-класи з різних технік кування, відливання сувенірних ковадл (майдан А.Шептицького, що в історичному центрі міста),майстер класи ковалів, підковування коня, а також міжнародна конференція ковалів (зал готелю «Надія», вул. Незалежності 40, 8 травня 18:00).

Її учасниками будуть:

Урі Хофі (Ізраїль)- світова величина ковальства, власник заснованої в 1992 році приватної школи ковальства, творець скульптур, дизайну ергономічних кованих інструментів, власник майстерні і галереї, демонстратор ковальської майстерності на чисельних ковальських конференціях, фестивалях в Америці , Європі, Канаді.

Леонід Карельштейн, Петро Виноградов, Олександр Романов (Росія) презентуватимуть свій проект «АРХИКУЗНИЦА».

Гезер Макларті, Іден Сандерс (США), представники Каліфорнійської асоціації ковалів, ділитимуться своїм досвідом навчання ковалів.

Йоко Немінен (Фінляндія) розповідатиме про художні вироби з металу.

Богдан Попов (Україна) проведе семінар «Давні підходи у сучасному ковальстві або постіндустріальне ковальство».

Лінас Лесчауска (Литва), голова асоціації «Литовська Спілка Ковалів» розповідатиме про художнє ковальство Литви та міжнародний пленер в м. Клайпеда.

Люк Деконінк, Люк Вандекастеле та Крістін Вандекастеле (Бельгія) ділитимуться враженнями про чемпіонат світу з ковальства, що відбувся 2009 року в м.Стіа (Італія), переможцем якого і стала команда Бельгії.

Вже стало хорошою традицією виготовлення всіма ковалями спільної скульптури під час кожного фестивалю. Ці декоративні композиції – їх подарунок місту до дня його народження і подяка за гостинність та привітність його мешканців. Минулого року кожна делегація викувала свій елемент до загальної скульптури під назвою «В рамках ковальських традицій». Її урочисте відкриття відбудеться 7 травня. Але й цей фестиваль не стане винятком.

Цього року ковалі працюватимуть над новою скульптурою «Коло Ковальських Кілець». Вона носитиме символічний характер, адже минулого року Івано-Франківськ завдяки фестивалю «Свято ковалів» увійшов до «Кільця європейських ковальських міст», до якого окрім нього належать 16 міст Європи, серед яких Україну представляє окрім нашого міста ще і Донецьк.

Отож протягом двох днів (7-8 травня, майдан А.Шептицького) Ви матимете можливість спостерігати за виготовленням авторських елементів до цієї композиції. Крім того, в рамках фестивалю відкриються дві виставки: «Орнаментальне ковальство» (9 травня, 10:00) та «Сакральний знак в ковальстві» (діятиме ще до фестивалю).

Ласкаво просимо відвідати наш фестиваль «Свято ковалів-2010» та поринути в теплу, дружню, незабутню атмосферу цього старовинного, проте завжди актуально мистецтва.

Програма Фестивалю «Свято ковалів – 2010»

7 травня

9.00 – 18.00 – демонстрація праці та ярмарок кованих речей (майдан Шептицького)
Урочисте відкриття «Свята ковалів – 2010»
Урочисте відкриття композиції «В рамках ковальського мистецтва», виготовленої в 2009 році.

8 травня

9.00 – 18.00 – демонстрація ковальської праці (майдан Шептицького)
Презентації ковалів.

9 травня

10.00 – відкриття VIII міжнародної виставки «Орнаментальне ковальство»
Завершення фестивалю

Контакт:

Сергій Полуботько, організатор фестивалю, тел. :+38067 34 24 316
Михайло Клочко, голова івано-франківського відділення СМКМУ, тел. 0503389423
Ольга Полуботько, координатор фестивалю, тел. 097 63 52 198, opolubotko1@yahoo.com ;
Офіс, тел. 0342 55 94 92, kf-arma@if.net.ua

Закінчив художній факультет Івано-Франківського педагогічного інституту. Художнім ковальством почав займатись наприкінці 1988р. У 1992 році пройшов навчання в Європейському центрі підготовки фахівців по збереженню архітектурної спадщини під керівництвом професора Альфреда Габермана (м. Венеція, Італія).

Працює в галузі орнаментального та архітектурного ковальства та кованої скульптури. Багато років присвятив вивченню, розвитку та поширенню ковальського ремесла як мистецтва. Учасник багатьох міжнародних ковальських імпрез та виставок (Великобританія, Чехія. Італія, США, Франція, Білорусь, Бельгія, Литва).

Це перша персональна виставка – звіт, на якій художник представляє свою творчу діяльність і як автор робіт (серії «Дерево життя» та «Знаки»), і як дизайнер металооб’єктів в архітектурі та інтер’єрі (фото та виставкові об’єкти), а також як керівник ковальської майстерні та організатор і учасник міжнародних ковальських акцій (фото).

Нова серія робіт «Знаки» – це авторська інтерпретація хреста як сакрального знака, де на перше місце виступає не церковний канон, а різноманітність форм, виконаних старовинними та сучасними прийомами ковальства на основі народних традицій.

Виставка «Знаки» Сергія Полуботька у Івано-Франківську

Прочитати символічні знаки івано-франківського коваля Сергія Полуботька мають змогу мешканці обласного центру. У виставковій залі Спілки художників розгорнуто виставку робіт місцевого майстра.Заступник голови Спілки майстрів ковальського мистецтва України Сергій Полуботько є одним з організаторів знаного «Свята ковалів», виставок «Орнаментальне ковальство» в Івано-Франківську. Захоплення художнім ковальством, каже чоловік, йшло від потреби відновлення рідного міста. До речі, його твори мають попит і за кордоном.

Виставка вперше експонувалася  в  Києві, де викликала глибокий резонанс, одразу ж після того переїхала в рідне місто.  Художник дав їй назву «Знаки», ставши глибоко символічною для нього, бо тема символів приваблює його.
Тема хреста  закладена в підвалини свідомості кожної людини. Це не тільки художнє переосмислення канонічного релігійного хреста, що вже по собі є дуже глибоким знанням і світоглядом. Це також і тема перетину, перехрестя , що присутня в житті кожної людини.

Кожна робота – це маленька енциклопедія ковальських технік , майстерності – всього того з чого складається ремісничий багаж кожного коваля, але ці краплинки знань збирались автором на кожному відвідуваному ним фестивалі, симпозіумі. Зараз  ці скульптури слугують дороговказом , надихають на подальший творчість кожного коваля, що   побачив їх, так ніби торують шлях, показуючи безліч ковальських технік і прийомів уважному глядачеві.

Географія учасників – від Каліфорнії до Узбекистану, від Фінляндії (Норвегії) до ПАР. На чотири дні Івано-Франківськ стає ковальською столицею світу, на майдані дзвенять молотки, димлять горни, а всі мешканці та гості міста стають не тільки свідками, але й учасниками цього прекрасного та захоплюючого дійства – перетворення металу.

Крім того ковалі мають змогу спілкуватись, демонструвати своє уміння, відвідати та провести майстер-класи, знайомитись з культурою та природою нашого краю, відчути теплоту і гостинність наших людей. А місто на згадку про Свято отримує кожного року свіжий доказ ковальського єднання та дружби – скульптуру, що зроблена руками сотні майстрів та прикрашає його центральні вулиці та площі.

А ще у програмі Свята ковалів – виставка «Орнаментальне ковальство», яку з нетерпінням чекають мешканці міста, не перестаючи дивуватись невичерпній фантазії та майстерності ковалів.

http://www.abana.org/downloads/TEMP_april_08/Ivano-Frankivsk-2009-invite.pdf – тут багато фотографій можна подивитись
http://www.spilkakovaliv.org/index.php/gallery/
http://picasaweb.google.com/mhorvatmeister
http://www.flickr.com/photos/26873051@N03/sets/72157606053802422/

заявку на участь надсилати на: opolubotko1@yahoo.com

«Всюдисущий» бургомістр Йозеф Хофмархер як завжди був всюди і завжди – він був першою людиною, кого ми зустріли на центральній площі перед музеєм «ФЕРРУМ». Завжди вражала така увага поважної і зайнятої особи до простих людей: особисто запрошує Романа Серединського, Юрія Севериненка з дружиною і мене на каву в музейне кафе, приділяє увагу. Завжди хочеться провести паралель з нашими офіційними особами і порівняння не на їхню користь..

Вже на місці дізнаємось , що з України ще є 4 чоловіки з Чернівців і місія в них дуже поважна: офіційно вручити виготовлену Костянтином Кравчуком відзнаку для бургомістра – ( таке кол є , не знаю, як правильно назвати).

Ранок п ятниці, день, коли ми заїхали, зустрів абсолютною тишею на центр. площі: навіть не вірилось, що завтра зранку тут вже на повну силу будуть кочегарити 6 горнів, працювати команди з Чехії, Німеччини, Франції, Австрії, України, Словаччини, Швейцарії ; будуть працювати ремісники, показувати народні промисли, розгорнуться виставки – продажі, будуть розгорнуті десятки лоточків, де пектимуть традиційні вафлі, наливатимуть гаряче вино, смажитимуть каштани ( для їди), смажитимуть фірмові булочки..

Тільки австріяки з їх пунктуальністю змогли розгорнути весь «театр дій» буквально за лічені години наступного дня..Народу приїде – видимо – невидимо, в неділю в обід – не буде , де яблуку впасти..Справджується мудра політика бургомістра – привернути увагу туристів до маленьких містечок, які, як і у нас, помалу вимирають» – молодь не залишається в горах, їде в крупні міста..

Такі дії влади дають можливість заробляти місцевому населенню ( надання житла, послуги, сервіс) , підтримати народні традиції, відродити село, як би сказали у нас. Ібзіц і справді село – 4 тис. жителів, але і обласні центри України позаздрили б інфраструктурі, відкритим басейнам, аквапаркам, дорогам, культурному життю: є і музей «ФЕРРУМ», кошти на реставрацію якого надала Європейська унія, виставки,галереї, металеві скульптури в містечку, на перехрестях доріг,ковальська миля, де розташовані відновлені старовинні кузні ще на водяних приводах. Гості їдуть з самого Відня, залишають гроші в сувенірних лавках, на безкоштовному оглядовому автобусі доїжджають до кожної з кузен-музеїв, показують дітям коваля та те, що він може зробити…

Отже , окрім виставки народних умільців, протягом РІЗДВЯНИХ КУВАНЬ були відкрити виставка ювелірних прикрас відомого чеського ювеліра Прохаска та були представлені дерев яні скульптури з південного Тіролю—північної частини Італії, яка, мабуть, колись була під Австрією, бо люди там говорять німецькою і з Ібзіцем їх зв язує давня співпраця і дружба- звідти завжди приїздять на ковальські акції народні музики, і місцеві жителі дуже полюбляють «відриватись» під пиво ввечері під таку музику в одному з ресторанчиків.

Але це ввечері, а вдень в суботу і неділю на центральній площі кипить робота, грюкають прес -молоти , дзеленькають молоти об ковадла. Тема фестивалю – свічник любого типу : настільний, підвісний, бра, канделябр.. Як завжди, все дуже чітко організовано, всюди люди, що записують на кування, слідкують за технічною стороною, помагають з підбором матеріалу, основи під скульптуру, реєстрації виробу, розташуванні на оглядовій виставці під номером і твльки з назвою – все це робиться для об активності оцінки журі..

Відбиралось 5 перших місць, в номінанти потрапили спільна укр.-австрійська команда в складі Романа Серединського, Юрія Севериненка зі Львова та Мераль Хіц, 19-річної австрійської дівчини, що перед тим 3 місяці була на практиці в Україні у багатьох ковалів з різних міст..Але то вже інша історія , яку ви, мабуть , почуєте пізніше, прочитавши на сторінках журналу. Робота називалась «Ковальське світло» – цікава за задумом та виконанням робота. Кожен переможець отримує фінансову підтримку( 100 євро на команду), талон на харчування, светр як подарунок, але робота залишається для міста, виставляється або в музеї, або в вітринах магазинчиків в наступні роки.. Приємно, що все населення живе цими фестивалями, розуміючи їх важливість для свого розвитку..

Приємно, навіть дуже , що укр. команда двічи заявляла про себе: і ковалі , і ювеліри. Так тримати, Україно !

Найкращі роботи:
•Florian Upmann (D)
•
•Chris Baumann (CH), Martin Röck (A), Thomas Hochstädt (A), Harald Leitner (A)
•
•Georg Kromoser, Jakob Severin (A)
•
•Ernst und Michael Fahrngruber (A)
•
•Seredynskyy Roman, Severynenko Yuriy (UA) und Meral Hietz (A)

Елена Росинская

Стало вже доброю традицією, що у двадцятих числах грудня містечко Іббзітц ( нижня Австрія) проводить свято вогню металу “Ferruculum”. Аби показати сво звитяжне мистецтво, подивитися на здобутки колег, поспілкуватися з друзями з різних куточків землі приїздять туди посл довники божественного Гефеста.

З- поміж них й українці. Наш співвітчизники не раз підтверджували славу українсько ковальсько школи. І нині Роман Серединський та Юрій Севериненко зі Львова вибороли навищ нагороди .
Майже у той самий час як розпочалися ковальські фестини, відбулася й нша знакова для цього краю подія, винуватцями яко були також наші хлопці. У мерії зібралася почесна громада міста, високі гості. Приводом стала посадова ознака для бургомістра, яку створили і привезли до Австрії чернівчани. На початку дійства помічник бургомістра представив товариству авторів диво-майстрів з Буковини: художника-ювеліра Костянтина Кравчука і гравера Мечислава Павловича.

За допомогою кінопроектора присутні побачили сам знак, почули коментар щодо його створення. Оригінал же до часу залишався у красивій дерев’яній скриньці. Настала урочиста мить, священник відкрив скриньку де на вишневому оксамиті благородно виблискувала прикраса. Кожна ланка у символах оповідала сторію краю. Панотець освятив посадовий знак. Після чого авторам була надана честь прикрасити ним вбрання чинного бургомістра Іббзітца пана Джозефа Хоффмархера.
Символічно, що відтепер бургомістри одного з містечок Австрії носитимуть ознаку, створену для них буковинськими митцями.

Для киян Святий Михайло є ще й покровителем столиці. То хіба ж могли ми відправити в архів матеріал про таке дійство, хоча грудневий номер КМ був дуже насичений? Тож розглядайте фото і заздріть усім, кого ви на них бачите, бо ми впевнені, що наступного разу ніякі обставини або термінові замовлення не змусять вас забаритися.

Приєднуйтесь до славного ковальського гурту! Авжеж – понад 60 ковалів з усієї України зібралося покувати, поспілкуватися, баранчика посмажити, пригоститися, свіжим повітрям подихати. Та й не тільки з України! Були з нами разом і два непосидючих голландця – коваль-мандрівник Хууб Сенсен та його учень Рон Конінгс.

Закордонні гості відзначили, що подібні камерні ковальські зустрічі дуже популярні й на заході і також у народі звуться «Михайловими куваннями». А ще Хууб привіз із собою макет роботи – пам’ятника, який він розробив для встановлення біля крематорію на півдні Голландії. Майстру було запропоновано зробити споруду, яка має втілювати чотири стихії природи – землю, вогонь, воду й повітря. Уявна куля огорнута металевими язиками полум’я, в яких буде сховано труби, що подаватимуть воду.

Майстерня Сергія Полуботька брала безпосередню участь у виготовленні деталей пам’ятника. «Великоднє сонечко», яке поєднало в собі сонячні усмішки з усієї України, дороблялося під пильним оком організаторів, які радилися щодо найменшого твору, дбайливо піклуючись про місце його встановлення. Цього року сонечко знов прикрасить славетний Івано-Франківськ, як і інші твори, які додають настрою мешканцям і гостям міста.

Українські ковалі готувалися й до спільної роботи, яка матиме продовження у травні, під час проведення традиційного ковальського фестивалю в Івано-Франківську – робили балясини до огорожі. Звісно, уяви майстрів ніхто не обмежував, тому спостерігати за народженням нових творів було дуже цікаво.

Участь у цьому взяли майстри АР Крим – Олег Криворученко, Ігор та Володимир Ромашенки. Тетяна Криворученко, як мама ковалів, давала поради і слідкувала за процесом втілення ідеї. Завзято кували хлопці з Чернівців – Андрій Хорт, Ігор Веренько, Ярослав Сопрович. Не пас задніх Тернопіль – Андрій Вавринів, Віктор Вертепний, Андрій Шевчук. На очах присутніх народжувався казковий дракончик від майстра із Косова Василя Русака.

Завзято працювали гостинні івано-франківці – Роман Заборський, Віталій Городецький, Роман Півень, Сергій Бовцаревський, Василь Боднар, Іван Шандро, Мар’ян Комар. Андрій Бондаренко з Костянтинівки Донецької області залюбки допомагав Ігорю Руденку у створенні філософської композиції «Підкова». Віртуозно працювали ковалі з Кам’янця-Подільського – Юрій Галецький, Андрій Кліщ, Максим Блаута. Веселий гурт ужгородців приваблював увагу присутніх – Анатолій та Василь Криваничі, Олег Путрашик, Михайло Горват чаклували біля ковадла. Неподалік від них у вогні вже з’являвся образ фантазійного листа, створеного дуетом Сергія Перепелиці та Едуарда Яцкувича.

Постійно приїжджали люди – Володимир Кудлейчук, щойно повідавши новини, відразу став до молота. Сергій Каспрук, як справжній кухар, зранку по всіх фронтах розпочав чистити, різати, варити, тож невдовзі біля нього організувався гурт поварської підтримки, а результатом став смачний куліш під смаженого баранця. Були і привітання, і пісні (голландською теж), і дискусії, і поради – про все і всіх розказати буде місця замало. Щиро раділи всім. А найбільш «відірвалися» дітлахи – видершись на труби, вони із сміхом кидали сніжки в кожного, хто проходив поряд, бігали, намагалися щось кувати або запалити хмиз у вогні… Отак щиро, по-родинному весело й гомінко пройшли «Михайлові кування» в Івано-Франківську.

А про Святого Архістратига в народі оповідають таку легенду: «Бог, створивши світ, поставив на чотирьох його кінцях янголів. Посадив Михайлові на ліве плече вітер і доручив ним керувати. Тримає святий вітра за вуса – той ледве віє. А як відпустить Михайло вітрові вуса на хвилинку – то відразу ж зривається буря або завірюха. Тоді Михайло знову мерщій хапати вітра за вуса. А коли б зовсім відпустив, то геть би світ змело». Тож нехай благословення Архістратига Михаїла буде з вами в усі пори року!

Свято ковалів надовго залишає у мешканців та гостей сердечний запал, відчуття братерської єдності та професійної гордощі, надаючи присмак творчої наснаги будь-якій справі, а місту – романтизм «європейського перехрестя художнього металу». І вже вкотре КМ має честь приймати участь у цьому надзвичайному ковальському святі.

З 9 по 11 травня 2008 року на майдані Шептицького, в самісінькому центрі міста, відбувся VI щорічний міжнародний фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів – 2008». Організаторами свята виступили Івано-Франківське відділення Спілки ковалів України, Спілка майстрів ковальського мистецтва України. Вже котрий рік вірними у підтримці ковальської справи залишаються спонсори—ВАТ «Прикарпаттяобленерго», ТзОВ «Фінансова компанія «Декра». Захід вже не вперше проходив під патронатом обласної та місцевої адміністрації .

Демонструвати свою майстерність з’їхались делегації майстрів з багатьох країн світу: Канади, Намібії, Італії, Фінляндії, Франції, Бельгії, Британії, Австрії, Нідерландів, Чехії, , Польщі, Естонії, Литви, Білорусі, Грузії, Росії та України. Цього року до ковальського гурту приєдналися представники з Узбекистану та Швейцарії.

Українці були раді бачити постійних гостей фестивалю – коваля Хууба Сенсена з Голландії, Шартелу Сантьяго з острова Курасао, Нідерландські Антилли, Піпо Контаріно, Голову Італійської організації ковалів. Вже вдруге приїздить до Франківська Бельгійська асоціація ковалів, на цей раз своє мистецтво демонстрували Дірк Хенебалке, Роджер Бокстале, Марк де Конік, Люк Вандекастеле, Херве Ванхоутте. Вдруге приїхала французька група – метр відродження старовинних методів кування Фердінадно Нава та ковальське подружжя Мартіна Estardier та Партік Молінері з Франції (керівники асоціації «Саламандра» з Валбоне) щоправда цього разу до них вперше приєднався молодий коваль Жоан Рейно.

Цікаво, якщо минулого року делегація з Фінляндії складалася з двох осіб, то цього року відвідувачі мали змогу споглядати роботу дванадцяти учасників з цієї далекої країни на чолі з досвідченим ковалем Рауно Летоненом, який прямо на фестивалі відсвяткував своє день народження. Біля палатки чеського коваля Яна Коважа як завжди було людно, адже саме тут можна було придбати невеличкі сувеніри на пам’ять, професійну літературу та довідатися гарячі закордонні ковальські новини. З дружнім візитом свято відвідала офіційна делегація з міста Ібзіц( Австрія) на чолі з мером міста Йозефом Хофмахером.

У другій половині першого дня відбулося офіційне відкриття заходу. Перші слова виступаючих відізвалися біллю у серцях багатьох з присутніх. Світова ковальська спільнота втратила надзвичайну людину, «батька» багатьох сучасних майстрів художнього кування, талановитого вчителя, щирого та уважного співрозмовника – професора Альфреда Хабермана. Линула хвилина мовчання… Голова спілки майстрів ковальського мистецтва Сергій Полуботько, голова київського відділення ковалів Володимир Дьомін, коваль Хууб Сенсен зі словами шани та подяки згадували про Людину, яка прикладом свого життя, сповненого наснаги і професійного запалу виростила ціле покоління митців. Хууб Сенсен представив колаж з останніми фотографіями майстра та роботи, викувані у знак пошани до життя й діяльності пана Альфреда.

У рамках фестивалю міський голова Віктор Анушкевичус та голова Спілки майстрів ковальського мистецтва Сергій Полуботько урочисто відкрили композицію «Великоднє сонечко»—спільну роботу ковалів на минулорічному святі. Одразу по завершені офіційної церемонії всі бажаючи мали змогу відвідати відкриття виставки «Скарби прадавні береже душа» випускників Косівської мистецької школи, де були представлені роботи з металу, дерева, кераміки і скла, вишивка і розпис.

Центральною фігурою «Свята ковалів – 2008» стала 4-х метрова спільна композиція «Дерево щастя», основа якої була виготовлена у майстерні «КФ «Арма» за ідеєю та макетом Михайла Зарицького. Протягом двох днів скульптура доповнювалася різноманітними роботами, що виготовлялись безпосередньо на фестивалі.

Скульптурною «родзинкою» фестивалю став залізний дракон від майстерні Сергія Фірсова, біля якого кипіли справжні емоції. Вздовж самої площі стояло два ряди з секторами для кування, у яких за час проведення фестивалю працювали сотні майстрів. Ряд стендів представляли власну продукцію, серед них – ТОВ «Менсбуд» (Львів), ТОВ «Сторожук» (Київ), ТОВ «Пліт» (Львів), ВД «Мир металла» (Росія).

Завзято працювали Хууб Сенсен та Рон Конінгз з Голландії, встигаючи підгодовувати охочих чіпсами власного виробництва, зі Львова на підтримку фестивалю приїхала ціла ковальська команда, ПП «Кузня Росич» з Рокитного перекувала мечі на орала, виставивши на огляд цілком миролюбну творчу роботу, як завжди, у дружньому складі, працювала «Кузня живого металу» із Криму, компанія ПП Сергій Максумов також не залишала ковадла, Донецькі, Харківські, Чернівецькі, Івано-франківські, Кам’янець-подільські, Львівські майстри—усі куточки України були тут.

Окрім дорослих майстрів, у заході взяли участь студенти та викладачі Прикарпатського національного університету, Київського професійного ліцею транспорту, КДІПД ім. Бойчука, вище професійне училище № 21 (Івано-Франківськ). Конференції-презентації, лекції, слайд-шоу, майстер-класи, приготування страв, ярмарок, дружня вечірка, історична реконструкція, знайомства, дружнє спілкування – важко було не загубитися у такому вирії подій.

Дружньо підтримали фестиваль найближчі сусіди з Росії та Білорусі – Волга, Нижній Новгород, Ульяновськ, Санкт-Петербург, Москва, Тольятті, Мінськ, Брест – відчувалася повна єдність та порозуміння, яке не мило реалізуватися в цікаві художні творіння у металі, щоб знайти своє місце на «Дереві щастя».

Під час вечірньої конференції на розгляд та обговорення ковалям були представлено кілька виступів: «Метал і громадські об’єкти у Великобританії» Піта Оберона (Британія), «Викладання «Металу» в Санкт-Петербурзькій державній художньо-промисловій академії ім. А.Штігліца» Володимира Маркова (Росія), «Історія об’єднання бельгійських ковалів» Роджера Бокстале (Бельгія), «Весняна конференція ковалів-2008» Каліфорнія, США» Сергія Полуботька (Україна), «Відродження ковальських технологій в Росії» Ельвіри Баймашевої (Росія), «Всесвітній ковальський чемпіонат в м. Стіа» Піпо Контаріно (Італія) та «Пам’яті Альфреда Хаберманна; Про досвід проведення фестивалів «Ферракулум»; Музей «Феррум» Йозефа Хофмархера (Австрія).

На другий день фестивалю численні глядачі стали свідками надзвичайно складного та захоплюючого процесу показової плавки руди старовинним методом, що вперше проходив на території України. Виконавцями експерименту були Фердінандо Нава (Франція), школа традиційного ковальства під керівництвом Богдана Попова (Україна) та їх помічниця Оділь Amilhau-de-Nere (Франція).

Завершальними акордами триденного свята стали відкриття VII регіональної виставки «Орнаментальне ковальство» у художньому музеї на майдані Шептицького та відвідання учасниками екскурсії «Древній Галич» перед відправленням у далеку дорогу додому. Також майстер- клас Б. Попова в новій кузні в м. Надвірна, в пон – вівт – поїздка в гори для іноземців . що вперше приїхали в Україну – похід на метеостанцію Пожежевського, тур на відкритих позашляховиках, вечеря під гуцульську музику( грав високопрофес. народн гурт), вогнище, шашлик до опівночі, спілкування…

Давня українська традиція стверджує, що упродовж свого життя справжній чоловік має виконати принаймні 3 справи: посадити дерево, побудувати будинок та виростити сина. Тож, споглядаючи на результат творення спільної композиції «Дерево щастя», можна сміливо заявити, що з одним із символічних пунктів життєвої програми ковальська спільнота упоралась на відмінно.

Чистое железо Ивано-Франковска

9–11 мая в Ивано-Франковске прошел очередной – шестой – фестиваль кузнечного искусства «Свято Ковалiв 2008». Организаторами фестиваля традиционно выступили Ивано-Франковское отделение союза мастеров кузнечного искусства Украины в лице Михаила Клочко и Сергея и Ольги Полуботько. Фестиваль прошел при поддержке мэра города Виктора Анушкевичуса, который назвал его одним из самых значимых событий, приуроченных ко дню города. И действительно, ни одно мероприятие в Ивано-Франковске на протяжении года не собирает такого количества участников из разных стран мира.

Среди спонсоров фестиваля – Финансовая компания ДЕКРА и лично ее директор Виктор Винтоняк, заявивший, что всегда поддерживал и будет поддерживать кузнечное движение, а также ООО ПРИКАРПАТТЯОБЛЭНЕРГО в лице Александра Бубена – главы правления компании, видящего свою задачу в развитии народных ремесел.

Как обычно, на празднике царила удивительно творческая и дружеская атмосфера, дающая мощный заряд активности и позитивной энергии, который, по словам участников, действует необыкновенно долго, а завязавшееся на фестивале плодотворное общение между кузнецами не прекращается никогда.

Одним из самых ярких и символичных событий праздника стал мастер-класс по плавке руды, впервые проводившийся на кузнечных фестивалях в Восточной Европе. Свое мастерство продемонстрировали Богдан Попов из Украины и Фердинандо Нава из Франции, которого называют вдохновителем всемирного конгресса кузнецов.

Каждый участник фестиваля привез с собой горсть окалины. Когда ее всю сплавили вместе, получилось настоящее чистое железо – уникальный и очень дорогой материал, ставший своеобразным символом совместной работы мастеров и их единства, а также самого праздника. В течение трех дней кузнецы «сплавляли» труд и творчество, вдохновение и мастерство, официальное и дружеское общение. Получившаяся в итоге «скульптура» – это настоящее кузнечное содружество.

Праздник на площади. Майдан Шептицкого.

Более 300 участников из России и Италии, Белоруссии и Канады, Великобритании и Узбекистана, Финляндии и Бельгии, Франции и Намибии дружно ковали, проводили мастер-классы, демонстрировали свое умение, дарили сувениры.
На фестивале присутствовали известные мастера, председатели национальных ассоциаций и гильдий из Украины, Бельгии, Италии, Польши, России, Франции, Швейцарии. Делегация из Финляндии во главе с Рауно Лехтоненом (Rauno Lehtonen) оказалась самой многочисленной. Впервые приехали кузнецы из Узбекистана, Швейцарии, Намибии, Эстонии.

Яркое солнце, чарующая музыка, сливавшаяся с ударами молотков о наковальни, смех и разговоры служили «фоном», который сопровождал все три дня праздника. На площади «ковались» свадьбы, выступали музыканты, продавались национальные сувениры и, разумеется, толпились благодарные и заинтересованные зрители: таинство огня и металла захватило всех.

В первый день фестиваля была официально открыта скульптура «Пасхальное солнышко» – проект прошлого года – огромное солнце-цветок со множеством декоративных деталей, органично вписавшееся в ансамбль площади.

Результатом общего творческого труда нынешнего года стало «Дерево Счастья» – композиция, придуманная украинским художником по металлу Михаилом Зарицким. К концу праздника дерево «выросло» и «ожило». На его ветвях появились цветы, листья, кот и лягушки, бабочка и птица и даже железный змий с яблоком – словом, к процессу «взращивания» приложил руку каждый из художников.

На открытии выступил постоянный участник и спонсор Хуб Сенсен из Голландии, подготовивший также планшет с фотографиями Альфреда Хаберманна и траурную композицию в память великого мастера. Хуб Сенсен сказал всего несколько слов об Альфреде Хаберманне – талантливом художнике, друге, учителе, и всю площадь неожиданно сковала минута молчания.

Праздник в городе. Выставочные залы. Конференция.

Тем временем вокруг площади, где ковали кузнецы, проходила другая чрезвычайно насыщенная программа. Были открыты две выставки – художников по металлу «Орнаментальное ковальство» в Областном художественном музее и выпускников Косовского государственного института прикладного и декоративного искусства. На обеих экспозициях были представлены как монументальные, так и камерные работы, выполненные в различных техниках и с применением дополнительных материалов, таких как стекло, дерево, текстиль.

В дни фестиваля состоялась конференция, в которой приняли участие такие мэтры кузнечного искусства, как Владимир Марков, Игорь Андрюхин, Пит Оберон, а также представители национальных союзов и даже мэр Иббзица (Австрия) Йозеф Хоффмархер, рассказавший о фестивале и кузнечной программе города, в котором долгое время прожил Альфред Хаберманн.

На конференции каждый из выступающих рассказывал о кузнечных традициях своей страны, об именитых мастерах или отдельных направлениях. Шквал аплодисментов вызвал доклад Владимира Маркова, посвященный Академии им. Штиглица. Йозеф Хоффмархер почтил память Альфреда Хаберманна и представил программу будущего фестиваля «Ферракулум» и развития музея «Феррум». Британец Пит Оберон сделал сообщение о монументальных объектах из металла в Англии, что тоже вызвало большой интерес: ведь на сегодняшний день Англия является страной, где активно поддерживается публичное искусство.

Сергей Полуботько выступил с докладом об американской конференции кузнецов в Калифорнии – одной из самых многочисленных кузнечных организаций. Эльвира Баймашева как главный редактор журнала «Мир Металла» рассказала о возрождении кузнечных технологий в России. Таким образом, яркие выступления, посвященные искусству ковки, органично вплелись в ту часть фестивальной программы, которая проходила на площади: ведь прямо здесь можно было воочию убедиться в кузнечном мастерстве докладчиков.

Праздник везде!

Неотъемлемой частью фестиваля стали и познавательные экскурсии в древний Галич и в город Надворная, в новую кузню – на мастер-класс Богдана Попова «Древний подход к методам кузнечного дела». Самые яркие впечатления оставила поездка под Говерлу – самую высокую гору украинских Карпат. Вот уж где «сплавленный» кузнечный командный дух проявился в полной мере! На заснеженных склонах, среди синих первоцветов все дружно поднимались на вершину горы, а вечером грелись у камина в уютном местном ресторанчике под мелодичные гуцульские напевы…

Город бурлил с утра до вечера, казалось, что буквально все здесь имеет отношение к металлу. На улицах и выставочных площадках, в кафе и гостиницах – повсюду встречались, знакомились, общались участники и гости фестиваля.
И результат не заставил себя ждать: Ивано-Франковск получил от Йозефа Хоффмархера приглашение вступить в Кольцо европейских городов-кузнецов.

Фестиваль завершился, участники разъехались, обменялись письмами и фотографиями, «по горячим следам» прошел шквал звонков… Но общение продолжается. И этой небольшой публикацией мы, с благодарностью ко всем, кто с горячим сердцем и живым интересом возрождает кузнечное искусство, вносим свой вклад в общее дело – укрепление дружеских уз.

Светлана Георгиева

Следующие два дня мы колесили по Сан-Диего: музеи, старый маяк, МУЗЕЙ старого города ( то есть восстановленная ист.РЕКОНСТРУКЦИЯ ГОРОДА ВО ВРЕМЯ ЕГО ОСНОВАНИЯ), вкусные блюда из морепродуктов и потрясающиЕ скульптурЫ на берегу океана- ПРОЕКТ ГОРОД. АДМИНИСТРАЦИИ, А РЯДОМ уличный бард пел «Отель Калифорния»( АКЦЕНТИРУется , ЧТО МЕСТО, КУДА МЫ ПРИЕХАЛИ НЕ РАЙ, А ИМЕННО КАЛИФОРНИЯ, КУДА МЫ И СТРЕМИЛИСЬ). Очень не хотелось покидать это место, но пора было отправляться в путь: из Лос-Анджелеса за нами приехала ХЕзер Мак-Ларти, с которой НАМ довелось встретиться на фестивале в Хельфтштыне (Чехия) ПАРУ ЛЕТ НАЗАД.

МассА новых впечатлений ОПЯТЬ ВОРВАЛАСЬ В НАШУ ЖИЗНЬ: Пасадена, Санта-Моника, Мелроуз, Парамаунт Пикчерс, Голливудский бульвар, Беверли-Хиллс – ДО ЧЕГО ЗНАКОМЫЕ НАЗВАНИЯ!!- все это было буквально на расстоянии вытянутой руки. Поистине открытием стал для нас Национальный Ботанический сад со всевозможными видами растений и вакханалией цвета. Для кузнеца это настоящий клад, ОСОБЕННО КАКТУСЫ И СУККУЛЕНТНЫЕ РАСТЕНИЯ: к вашим услугам готовы самые фантастические ФОРМЫ для воплощения в металле.

На следующий день в аэропорту Сан-Франциско наковальни для опознания др.друга нам не понадобились: мы сразу узнали Лоуэлла Чепута, с которым познакомились несколько лет назад на фестивале в Иббзитце(АВСТРИЯ). Он пригласил нас остановиться у него, оказав нам по-семейному теплый прием, хотя тогда наше знакомство длилось не более пяти минут и за все эти годы мы практически не общались. Мы засиЖИВАЛись при свечах далеко за полночь, разговаривая о жизни, наших странах, работе.

В прекрасно оборудованной мастерской Лоуэлла, куда пришли, чтобы пообщаться, поесть пончиков и выпить невообразимое количество чашек кофе, около 25 человек, СЕРГЕЙ ПРОВЕЛ МАСТЕР КЛАСС под названием ЖИВОЙ МЕТАЛЛ или ИГРЫ С РАСКАЛЁННЫМ МЕТАЛЛОМ И мы показали слайды о современной художественной ковке в Украине, УДИВИВ ВСЕХ ПРИСУТСТВОВАВШИХ ВЫСОКИМ УРОВНЕМ МАСТЕРСТВА УКР. КУЗНЕЦОВ И ТВОРЧ. ПОЛЁТОМ МЫСЛИ.

НЕ ТАК много времени МЫ провели в Сан-Франциско,НО были счастливы воочию увидеть знаменитый мост «Золотые ворота», Чайнатаун, морских тюленей, вальяжно развалившихся на пирсе № 39 , башню Койт. В маленьком террасИРОВАНОМ саду ОКОЛО башни, оказывается, обитает невообразимое количество попугаев-ЦЕЛЫЕ стаи !-свободно порхающих и ГРОМКО СКРЕГОЧУЩИХ птиц – ЭТО ТУТ НАЗЫВАЛОСЬ : «КАК КРАСИВО ОНИ СЕГОДНЯ ПОЮТ!» Этот вопль у них песней зовётся !

ЧУТЬ ПООДАЛЬ В БУХТЕ САН-ФРАНЦИСКО-ЗнаменитАЯ ТЮРЬМА Алькатрас, откуда за все время существования этой тюрьмы не сумел сбежать ни один заключенный; это обстоятельство заставляло нас вести себя примерно! А ЕЩЁ Небольшое кафе в итальянском стиле под названием «Триесте», прославившемся своими именитыми посетителями – музыкантами, политиками, актерами. Говорят, сам Коппола однажды написал здесь сценарий к одному из своих фильмов- ЭТО ВСЕГО ЛИШЬ НЕКОТЫРЫЕ ИЗ САМЫХ ЯРКЫХ ВПЕЧАТЛЕНИЙ ОТ ГОРОДА…

С НАШИМ СлЕДУЮЩИМ ГИДОМ ВИТНИ ПОТТЕРОМ , библиотекарем СВА , НАМ выпала редкая возможность заняться тренировкой шеи В ФАНТАСТИЧЕСКОМ НАЦ. ЗАПОВЕДНИКЕ гигантскИХ секвой: чтобы оценить размер этих огромных деревьев, нам приходилось то и дело запрокидывать голову- ХОРОШАЯ ПРОФИЛАКТИКА ОСТЕОХОНДРОЗА !!

Однако мы успели соскучиться по работе, руки жаждали горячего металла. Наконец президент калифорнийской ассоциации кузнецов Херб Апхам повез нас на своей машине в Висту через всю Калифорнию к югу, где должен был состояться фестиваль.

Музей тракторов В ВИСТЕ мы заметили еще издалека И Это поистине уникальное место: здесь собран колоссальный машинный парк, СТАРИННЫЕ , ЕЩЁ ПАРОВЫЕ, ТРАКТОРА. Кое-Что из собранных экспонатов нам до сих пор не доводилось видеть собственными глазами: дизельный двигателЬ приводИт в движение специальную ленту, которая, в свою очередь, через общий для всех механизмов шкив запускает все виды станков ВСЕЙ МАСТЕРСКОЙ – точильно-шлифовальные, сверлильные, кузнечные и пневматические молоты и т. д.Уникальная МАШИНЕРИЯ и всё тщательно отреставрировано и сохранено( ремарка в укор другим известным нам странам, когда вся история была раскурочена, разрезана автогеном на куски и сдана в металлолом, а целые корабли старинных, ещё австрийских наковален отправлялись в Турцию на переплавку как лом !)

Программа мероприятия была очень насыщенной: множество мастер-классов, соревнования молодых кузнецов, лотерея, аукцион, курсы ручной ковки, конференция CBA…Поскольку большинство членов CBA являются кузнецами-любителями, основной акцент делался на образовательной стороне, в отличие от подобных мероприятий в Европе и Украине, куда съезжаются главным образом профессионалы. НО количество участников превышало все мыслимые границы- Только в состав CBA (Калифорнийская ассоциация, возраст – 30 дет деятельности)входит около тысячи человек. Для сравнения: Союз кузнецов Украины насчитывает всего сто членов.

В СВЯЗИ С ОГР.ПРОТЯЖЁННОСТЬЮ КАЛИФОРНИИ С СЕВ. НА ЮГ ДВЕ ЕЖЕГОДНЫЕ КУЗН. КОНФЕРЕНЦИИ , (ОДНА ВЕСЕННЯЯ, ДР – ОСЕННЯЯ,)СПЕЦИАЛЬНО ПЛАНИРУЮТ ОДНУ НА ЮГЕ, ДРУГУЮ- НА СЕВЕРЕ, ЧТОБ УРАВНЯТЬ «КИЛОМЕТРАЖ ДОЕЗДАДОБИРАНИЯ» ВСЕХ ЧЛЕНОВ АССОЦИАЦИИ

В течение дня участники фестиваля «разбредались И РАСТВОРЯЛИСЬ» В секцияХ: каждый выбирал мастер-класс или какой-нибудь показ по своему вкусу. Все вместе собирались только в обеденное время И ИМЕННО ТОГДА И БЫЛО ЗАМЕТНО, КАК МНОГО СЮДА ПРИЕХАЛО КУЗНЕЦОВ..А выбирать В ПРОГРАММЕ было из чего: Эрин Симмонс рассказывал, как сделать особые, оригинальной формы молоты. Шон Лоуэлл – невысокая хрупкая девушка – объясняла, как соединить вместе цветное стекло и металл. Хизер Мак-Ларти демонстрировала свою восхитительную технику выколотки. Джей Кидвелл мастерил медный сосуд…

И разумеется, ГЛАВНЫМ СОБЫТИЕМ БЫЛА РАБОТА «звезднОЙ» командЫ во главе с Сергеем- ГЛАВНЫМ ДЕМОНСТРАТОРОМ КОНФЕРННЦИИ, работавшИХ над совместным проектом «Дерево дружбы». Поскольку именно на этот день пришлась украинская Пасха, идея проекта возникла сама собой: яйцевидная форма дерева, напоминавшего по форме пасхальную писанку, символизировала возрождение жизни и ее эволюцию. Центральная часть кованой скульптуры была выполнена в виде ШАРА,обозначавшего наш внутренний мир ( В ЯЙЦЕ – ПИСАНКЕ – ЭТО ЖЕЛТОК, ЗАРОДЫШ БУДУЩЕЙ ЖИЗНИ)

Эксперимент был довольно рискованным: мы не знали заранее, сколько людей примут участие в работе и каков их уровень профессионализма. Но все получилось, хотя, как выяснилось, за 30 лет существования ассоциации ТАКОЙ СЛОЖНЫЙ В ИСПОЛНЕНИИ И СОСТОЯЩИЙ ИЗ ТАКОГО НЕВЕРОЯТНОГО КОЛ-ВА ДЕТАЛЕЙ проект еще ни разу не был реализован В ТАКИХ «ПОХОДНЫХ» УСЛОВИЯХ ЗА ТАКОЙ КОРОТКИЙ ПРОМЕЖУТОК ВРЕМЕНИ. ИЗ ТЕХНИКИ ТАМ БЫЛ ОДин , ДОВОЛЬНО СТАРИННЫЙ ПРУЖИННЫЙ МОЛОТ, КОТОР. НЕ БЫЛ ТАКИМ МОЩНЫМ, КАК СОВРЕМЕННЫЕ ЕГО АНАЛОГИ и ,ясное дело, работая на нем, были большие затраты времени,2 ГАЗОВые ПЕЧи,3 НАКОВАЛЬНИ, ГОРН, СВАРКА,газов.резак,тиски.

В совместной работе над деревом приняли участие Лоуэлл Чепут, Майкл Бонди, Джозеф Хаберманн (внук прославленного Альфреда Хаберманна), один из основателей CBA Тоби Хичман, а также Грег Энг, очаровательная Шон Лоуэлл, американец венгерского происхождения Тибор Лаки, Уэйн Пэррис и многие другие-почти все—-исключительно известные в Америке кузнецы, профессионалы , удивив очень нас этим- калифорнийские мэтры 2 дня ворочали раскалённый металл на ужасном солнцепёке, изнемогая от усталости и жары.. но работали с видимым удовольствием, за что им всем –огромное спасибо! Без их вдохновения и самоотверженной отдачи проект не мог быть физически реализован в силу своей сложности исполнения в таких условиях за такой короткий срок.

Люди работали посменно, за 2 дня состав сменялся раза три и каждого надо было ввести в курс дела, эффективно использовать умения каждого вливавшегося в команду, рассказать его задачу на данном этапе, учтя его возможности и навыки. Работа для хорошего менеджера! Приходится – и очень часто!- кузнецу соединять в себе эти качества: творца и администратора, и там это умение очень сильно пригодилось!

Надо сказать, что у «Дерева дружбы» было еще одно немаловажное значение, его вторая параллель символизма-через две недели в Ивано-Франковске должен был состояться фестиваль (см. ММ № 40), совместным проектом которого тоже стало дерево. Так переплелись между собой две ветки дружбы через океан – из Америки и Украины.

…Еще горячая, только что собранная, скульптура отправилась прямо на аукцион. Выручка за нее составила 5 тысяч долларов – неслыханная доселе для подобного мероприятия сумма! Счастливым обладателем дерева стал Дейв Фогель. Может быть, когда-нибудь оно попадет на аукцион в Сотби и об этом событии сделают запись в анналах кузнечной истории…

Кажется, мы добрались до счастливого конца. Мы возвращаемся домой – ведь грядет фестиваль в Ивано-Франковске. Но можно ли забыть мерные звуки океанских волн, соленый ветер в лицо, мягкий песок под ногами?.. И главное, всех этих замечательных людей, которые стали для нас еще одной семьей…

Ольга Полуботько

Наступні два дні були сповнені райських вражень. Музеї, зокрема музей 2 світ. війни,
визначні місця, давні пам’ятки, державний історичний парк Сан-Дієго, смачнюща морська (кухня) їжа, чудові скульптури на набережній (проект міської влади) – десятки металевих скульптур у пішохідній частині пірсу( набережної, центру міста) на фоні сучасних модернових будівель.

Всі найвизначніші місці ми побачили; почули те, що обов’язково треба було почути:одного разу на вулиці почулося (знов той самий корінь слова), як бард співає відому на весь світ пісню „Готель Каліфорнія”. Так, значить ми там де треба. Все було чудово організовано (всі наші екскурсії були чудово сплановані); один лише недогляд організаторів: міграція китів не була ретельно спланована з нашим візитом на оглядову точку спостерігання за китами, (або так: вона не збіглася з тим часом, коли ми відвідали (оглядове) місце спостерігання за китами тож китів нам побачили не вдалося!

Усе решта було просто чудово – скільки уваги, дружнього ставлення! Їхати не хотілось, та треба було: Гезер МакЛарті, з якою ми спілкувалися всього лише 15 хвилин на фестивалі ковалів у Гельфштині декілька років тому, приїхала з Лос-Анджелесу машиною забрати нас. Дивно, та тих 15 хвилин виявилось цілком достатньо, щоб потоваришувати й зустрітися знову як найкращим друзям! У ковалів у венах справді тече щось не таке, як у решти людей: позитивні емоції та добрі стосунки з’являються так швидко ( і міцно) мов за помахом чарівної палички.

Отже ,Враження накладались одне на одне і,здавалось, ніколи не закінчаться: усілякі музеї, відомий пляж»Венеція» – найкращий в каліфорнії (каліфорнійський пляж) – жив своїм життям: вуличні торгівці, велосипедисти, бігуни,серфінгісти… Продовжувати перелік?

Новий день- і ще більше вражень: Діснеєвський концерт-хол – «блискуче» диво архітектури,ресторан блюзу і джазу, тайська їжа вперше в нашому житті. Національний ботанічний сад став справжнім відкриттям: джунглі,зони тропіків та лісові зони; пустелі, усіяні всіма видами кактусів (і це буйство кольорів та форм вони називають пустелею!). (Кактуси-Це справжня природна енциклопедія для коваля – просто бери й виковуй це в збільшеному масштабі ( ми робили фото кактусів в макро зйомці- то, щоб це буйство форм скувати – то можна просто збільшити ці форми ) все і отримаєш фантастичний дизайн. Було зроблено кілька сот фотографій ( макрозйомка- збільшення деталей) (прямо як у книзі Карла Блосфелда ):вивчай удома і черпай натхнення. У цей момент Сергій відчув, що у минулому житті він народився і жив у пустелі.

Наступного дня в аеропорту Сан-Франціско ковадла були вже без потреби(дивись 1-ий абзац!)– ми пам’ятали Ловела Чапута із фестивалю в Австрії, що відбувся кілька років тому. П’ятихвилинне привітання тоді, декілька років розлуки без жодного контакту – а нас знову приймають тепло, як своїх рідних. Їхній дім став нашим домом і одного дня Сергій мав майстер-клас,а я презентацію в майстерні Ловела, котра, між іншим, чудово обладнана. На демонстрацію ковальської майстерності та слайдову презентацію про стан сучасного українського художнього ковальства навідалось 25 осіб, вони розмовляли, їли пампушки та випили величезну кількість кави ( як на європейські стандарти).
Було видно, що присутні відчули повів свіжих ідей від майстерних українських робіт. Сподіваємося, що цей вітер принесе більше американських ковалів на українські фестивалі ковальського мистецтва наступного року.

Чимало часу ми присвятили ще одній перлині каліфорнії – Сан-Франціско: відомий міст « Золоті Ворота», трамвайчики, вулички, знамениті пагорби, Коїт Тауер, китайське містечко, морські котики на пірсі № 39… Ніколи раніше ані ми , ані подружжя Ловелів не бачили такої кількості папуг, що вільно літають та співають( цей скрип був названий ПІСНЕЮ!!), як в маленькому саду на терасі в Коїт Тауер
Вітні Потер, бібліотекар Каліфорнійської асоціації ковалів, щасливий батько трьох дітей та власник чудової майстерні. Йому випала нагода іще раз (котрий? тисячний?) роздивитись величезні червоні дерева разом зі своїми новими відвідувачами-нами. Це така собі гімнастика для шиї: „О, тільки погляньте, яке високе дерево!” – і погляд іде знизу вгору, до самої верхівки дерева,а потім згори вниз (добрий засіб від остеохондрозу, може через це каліфорнійці так гарно виглядають?).

Ми постійно перебували in hedgehog gloves( в ежовых рукавицах) : ”Бачите цей острів? Там стоїть відома в’язниця Аль Катрас. За її вікову історію ще ніхто не зміг із неї втекти.” -Гаразд, натяк зрозуміли,повторювати не треба, поводимось чемно.
Та ми знудьгувались без роботи, руки свербіли вхопити молота й ударити по розпеченому залізу. І день таки настав – президент Каліфорнійської асоціації ковалів Герб Уфам (як виявилось пізніше, вибраний ще на один термін на каліфорнійській конференції навесні 2008) повіз нас у своїй гігантській машині до тракторного музею міста Вісти – місця проведення конференції

Ось нарешті і музей: уся давня машинерія дбайливо зібрана і представлена на експозиції відвідувачам. Це саме те, чому, нам, європейцям, можна у вас вчитися і заздрити- тому як ви вмієте зберігти СВОЮ ! історію,хоч ви часто повторюєте : «У нас немає такої довгої історії,як у європейців”. В деякій мірі це правда: ваша історія коротша, ніж європейська,та насправді у вас є власна історія, яку, на наш подив ви чудово вмієте зберігти- все , що колись мали!

Тут ми серед парових тракторів вперше в житті побачили обладнання, в якому використовується лише один дизель, що передає енергію пасу, який приводить у дію всі інші механізми в цеху – (горнам, пневмомолотам, свердлильним та шліфувальним верстатам) і все це старанно зібрано, відремонтовано і повернено до життя! Дивовижно!

Тридцятирічний досвід, прекрасна організація, команда, що працює як годинник; численні майстер-класи, змагання молодих ковалів, курси „зроби своїми руками” (інструмент чи троянду), конференція Каліфорнійської асоціації ковалів, вибори її нового президента (Герба Уфама вибрали на другий термін! – Браво, Гербе! Ваші організаторські здібності високо оцінили учасники), розмови про сучасне ведення бізнесу з найкращими бізнесменами (Дороті Стігер, Грег Енг та інші)- перелік заходів конференції можна продовжувати й далі.. У цьому й полягає особливість американських зібрань ковалів: більшість учасників (90%) розглядають ковальство як хобі, тому головний наголос на конференціях робиться на навчанні на відміну від українських чи європейських зібрань, де збираються професіонали.

Але кількість учасників ковальської асоціації вражаюча: 1000 членів тільки в Каліфорнійській асоціації ковалів (порівняйте – в Спілці ковалівУкраїни 100 членів!). Але не треба забувати часовий фактор: 30 років проти 3. Хто зна,
може через 27 років у нашій Спілці ковалів буде 1001 член? Ніхто б не сказав, що на каліфорнійській конференції присутні 300 учасників – вони були практично невидимі, бо всі вибрали собі майстер-клас чи презентацію до душі і порозходились на них. Усі «бджоли» вертались у «вулик» лише під час перерви на обід, де ми знову й знову бачили знайомі обличчя або заводили нові знайомства.

Цікавою була зміна сприйняття навколишнього середовища: щоразу, коли відвідуєш європейські фестивалі, зустрічаєш багато знайомих облич – це обійми, усмішки, розмови (Європа ж маленька!), а тут, хтозна де за горами та океаном, у далекій Каліфорнії почуваєшся скуто – нікогісінько не знаєш! Лише зрідка промінці світла – зустрічаєш одну-дві пари знайомих очей! Та з кожним днем усе більше й більше сяйва усмішок, підбадьорюючих вигуків, розкритих обіймів – чим більше людей ти взнаєш кожного дня, тим швидше перестаєш почувати себе загубленим, відчуваєш чиюсь руку чи плече підтримки!

Така зміна додає великої впевненості – ти в колі сімї, а не прибулець з іншої планети чи континенту… то ми Вже не чужинці?! –клас!

Багато волонтерів музею старовинних тракторів працювали цілісінький день і, мушу визнати, робили це дуже добре(як одні з організаторів ковальських фестивалів в Україні, знаємо наскільки це важливо, аби ковалі були забезпечені всім необхідним, щоб не «повмирали» з голоду і спраги– там були і прохолодні напої, і старанно запаковані в пакети виноград, морква, яблука.селера(а у нас, здається , ніхто не їсть саму селеру як легкий перекус!!)

На одному з майстер класів Ерін Сімонс своїм м’яким та тихим голосом розповідав про те як зробити молоток унікальної, розробленої ним форми; крихітна дівчинка Шон Ловел говорила про те, як розробити дизайн та поєднувати в роботі метал і скло , МакЛарті пояснювала тонкощі французьської чеканки з високим обємом(repoussage) , а її друг показував, як робити виколотку мідних посудин; два брати Бразели давали дві презентації… і це ще не всі майстер-класи, проведені за дні конференції.

І, звичайно ж команда «супер зірок”, що працювала разом із Сергієм на майстер-класі поруч. Працювали всі разом в унісон, але водночас кожен був творцем : за два дні реалізувався колективний проект „Дерево дружби”. День, у який кування закінчилось, був особливим – це булла українська Пасха; тому ідея проекту народилась сама по собі: дерево у вигляді писанки; яйце як символ відродженого життя, розвитку, еволюції; меридіани та паралелі на дереві схожі на типові лінії української великодньої писанки, а центральна частина дерева –як жовток у яйці– це ваш внутрішній світ.

Проект давав місце для творчості кожному; був не догмою,а живою істотою, що зазнає змін із кожним, хто приходить у команду. Мушу сказати, що ці особистості є справжніми знаменитостями: Ловел Чапут, Майкл Бонді, Джозеф Габерман – онук Альфреда Габермана; засновник Каліфорнійської асоціації ковалів Тобі Хічман, власник прекрасної фірми Грег Енг, єдина квітка серед усіх тих чоловіків – жінка-коваль Шон Ловел, коваль угорського походження Тібор Лакі; технік по мікрофонах, відеокамерах та проекторах, Вейн Паріс та інші.

Символіка проекту була ще й ось у чому: за два тижні Івано-Франківськ мав приймати ковальський фестиваль і кувати там мали спільний проект під назвою „Дерево щастя”. Отож кування дерева в Каліфорнії ( один з варіантів дизайну франківської скульптури)було поєднанням двох гілок одного дерева через Атлантику і двох фестивалів, у Каліфорнії та Україні!

Дейв Вогель неодноразово запитував у листах ще до фестивалю яким буде це «Дерево дружби».Відповісти було важко, оскільки невідомо було, що то буде за команда і наскільки професійними будуть її члени. Пізніше виявилося, що такий великий за розміром проект і складністю виконання за такий обмежений період часу і в таких «польових» умовах раніше ніколи не здійснювався за всю тридцятилітню історію Асоціації.

Але хотілось ризикнути і виконати такий складну скульптуру. Та й команда виявилася суперкласною, що дало змогу їй вкластися в два дні, працюючи по змінах- хтось виходить, інший заходить в команду і підхоплює роботу- день був надзвичайно жарким. Витвір було зібрано докупи, ще теплим доставлено на аукціон та виграно 5 тисяч доларів – найбільшу суму грошей, яку коли-небудь заплатили на цьому аукціоні за лот.

Що щасливий власник дерева Дейв Вогель збирається з ним робити, ми не знаємо: чи посадить у саду, щоб вирощувати залізні фрукти, чи залишить його сяяти в музеї сучасного мистецтва? Якщо ж колись воно опиниться на аукціоні Сотбі, то коштуватиме цілий статок через свою історію та відбитки пальців найкращих каліфорнійських ковалів!

Та ось і завершення подорожі. Життєвий досвід, який ніколи не забудеться, теплота
стосунків, нові друзі , таке особливе ставлення до тебе, що відчуваєш себе тепер членами однієї сім’ї… Важко розлучатися… Зачекайте, іще ж і це: заспокійливий шерхіт хвиль, солоний вітер в обличчя, м’який пісок, що лоскоче ступні…

Каліфорнія! Рай? Ще один рай на Землі? Можливо. Рай, де живуть янголи (переважно у Лос -Анжелесі? ( бо янгол англійською- angel, a Los-Angeles –«місто ангелів») – Ні, усюди там

P. S.:
У день нашого від’їзду акула напала на серфінгіста в морі, а добрі каліфорнійці не переставали запитувати: „Ви вже плавали в океані? Ні? Приїжджайте знову покупатися!”
– Можливо, акули все ще голодні???
— Ні, чужинців вони не їдять! – заспокоїли нас!
— (Гаразд,)тоді, може, ще колись приїдемо у цей рай?
…Щось аж надто свербить спина… Янгольські крила ростуть чи що?