Відомості про автора
Домашня сторінка: http://kf-arma.com.ua
Ольга Полуботько - активістка ковальского руху на Україні, багаторічний координатор фестивалю "Свято Ковалів", дружина видатного українського художника-коваля Сергія Полуботько.
Матеріали до запису
Додаткових матеріалів до цього запису не знайдено.Іббзіц. Кована Феєрія. Різдво !! 2008
Різдвяна феєрія – таким знов був австрійський Іббзіц 20-21 грудня 2008 року: щойно випав сніг, вкрив гори і полонини-на під їзді до містечка здавалось, що ми в Карпатах..
Ольга Полуботько
«Всюдисущий» бургомістр Йозеф Хофмархер як завжди був всюди і завжди – він був першою людиною, кого ми зустріли на центральній площі перед музеєм «ФЕРРУМ». Завжди вражала така увага поважної і зайнятої особи до простих людей: особисто запрошує Романа Серединського, Юрія Севериненка з дружиною і мене на каву в музейне кафе, приділяє увагу. Завжди хочеться провести паралель з нашими офіційними особами і порівняння не на їхню користь..
Вже на місці дізнаємось , що з України ще є 4 чоловіки з Чернівців і місія в них дуже поважна: офіційно вручити виготовлену Костянтином Кравчуком відзнаку для бургомістра – ( таке кол є , не знаю, як правильно назвати).
Ранок п ятниці, день, коли ми заїхали, зустрів абсолютною тишею на центр. площі: навіть не вірилось, що завтра зранку тут вже на повну силу будуть кочегарити 6 горнів, працювати команди з Чехії, Німеччини, Франції, Австрії, України, Словаччини, Швейцарії ; будуть працювати ремісники, показувати народні промисли, розгорнуться виставки – продажі, будуть розгорнуті десятки лоточків, де пектимуть традиційні вафлі, наливатимуть гаряче вино, смажитимуть каштани ( для їди), смажитимуть фірмові булочки..
Тільки австріяки з їх пунктуальністю змогли розгорнути весь «театр дій» буквально за лічені години наступного дня..Народу приїде – видимо – невидимо, в неділю в обід – не буде , де яблуку впасти..Справджується мудра політика бургомістра – привернути увагу туристів до маленьких містечок, які, як і у нас, помалу вимирають» – молодь не залишається в горах, їде в крупні міста..
Такі дії влади дають можливість заробляти місцевому населенню ( надання житла, послуги, сервіс) , підтримати народні традиції, відродити село, як би сказали у нас. Ібзіц і справді село – 4 тис. жителів, але і обласні центри України позаздрили б інфраструктурі, відкритим басейнам, аквапаркам, дорогам, культурному життю: є і музей «ФЕРРУМ», кошти на реставрацію якого надала Європейська унія, виставки,галереї, металеві скульптури в містечку, на перехрестях доріг,ковальська миля, де розташовані відновлені старовинні кузні ще на водяних приводах. Гості їдуть з самого Відня, залишають гроші в сувенірних лавках, на безкоштовному оглядовому автобусі доїжджають до кожної з кузен-музеїв, показують дітям коваля та те, що він може зробити…
Отже , окрім виставки народних умільців, протягом РІЗДВЯНИХ КУВАНЬ були відкрити виставка ювелірних прикрас відомого чеського ювеліра Прохаска та були представлені дерев яні скульптури з південного Тіролю—північної частини Італії, яка, мабуть, колись була під Австрією, бо люди там говорять німецькою і з Ібзіцем їх зв язує давня співпраця і дружба- звідти завжди приїздять на ковальські акції народні музики, і місцеві жителі дуже полюбляють «відриватись» під пиво ввечері під таку музику в одному з ресторанчиків.
Але це ввечері, а вдень в суботу і неділю на центральній площі кипить робота, грюкають прес -молоти , дзеленькають молоти об ковадла. Тема фестивалю – свічник любого типу : настільний, підвісний, бра, канделябр.. Як завжди, все дуже чітко організовано, всюди люди, що записують на кування, слідкують за технічною стороною, помагають з підбором матеріалу, основи під скульптуру, реєстрації виробу, розташуванні на оглядовій виставці під номером і твльки з назвою – все це робиться для об активності оцінки журі..
Відбиралось 5 перших місць, в номінанти потрапили спільна укр.-австрійська команда в складі Романа Серединського, Юрія Севериненка зі Львова та Мераль Хіц, 19-річної австрійської дівчини, що перед тим 3 місяці була на практиці в Україні у багатьох ковалів з різних міст..Але то вже інша історія , яку ви, мабуть , почуєте пізніше, прочитавши на сторінках журналу. Робота називалась «Ковальське світло» – цікава за задумом та виконанням робота. Кожен переможець отримує фінансову підтримку( 100 євро на команду), талон на харчування, светр як подарунок, але робота залишається для міста, виставляється або в музеї, або в вітринах магазинчиків в наступні роки.. Приємно, що все населення живе цими фестивалями, розуміючи їх важливість для свого розвитку..
Приємно, навіть дуже , що укр. команда двічи заявляла про себе: і ковалі , і ювеліри. Так тримати, Україно !
Найкращі роботи:
•Florian Upmann (D)
•
•Chris Baumann (CH), Martin Röck (A), Thomas Hochstädt (A), Harald Leitner (A)
•
•Georg Kromoser, Jakob Severin (A)
•
•Ernst und Michael Fahrngruber (A)
•
•Seredynskyy Roman, Severynenko Yuriy (UA) und Meral Hietz (A)
Елена Росинская
Стало вже доброю традицією, що у двадцятих числах грудня містечко Іббзітц ( нижня Австрія) проводить свято вогню металу “Ferruculum”. Аби показати сво звитяжне мистецтво, подивитися на здобутки колег, поспілкуватися з друзями з різних куточків землі приїздять туди посл довники божественного Гефеста.
З- поміж них й українці. Наш співвітчизники не раз підтверджували славу українсько ковальсько школи. І нині Роман Серединський та Юрій Севериненко зі Львова вибороли навищ нагороди .
Майже у той самий час як розпочалися ковальські фестини, відбулася й нша знакова для цього краю подія, винуватцями яко були також наші хлопці. У мерії зібралася почесна громада міста, високі гості. Приводом стала посадова ознака для бургомістра, яку створили і привезли до Австрії чернівчани. На початку дійства помічник бургомістра представив товариству авторів диво-майстрів з Буковини: художника-ювеліра Костянтина Кравчука і гравера Мечислава Павловича.
За допомогою кінопроектора присутні побачили сам знак, почули коментар щодо його створення. Оригінал же до часу залишався у красивій дерев’яній скриньці. Настала урочиста мить, священник відкрив скриньку де на вишневому оксамиті благородно виблискувала прикраса. Кожна ланка у символах оповідала сторію краю. Панотець освятив посадовий знак. Після чого авторам була надана честь прикрасити ним вбрання чинного бургомістра Іббзітца пана Джозефа Хоффмархера.
Символічно, що відтепер бургомістри одного з містечок Австрії носитимуть ознаку, створену для них буковинськими митцями.
