Ковальська Фабрика АРМА - ковані меблі для спальні, вітальні, кабінета; дашкі, решітки на вікна, навіси, сходи, каміни та камінні набори, поруччя, ворота, паркани, огорожі, вітражі, балкони, настінні декорації, сувернірна продукція.

Івано-Франківськ скликає друзів на ковальський фестиваль 2008

Посади дерево щастя.

Свято ковалів надовго залишає у мешканців та гостей сердечний запал, відчуття братерської єдності та професійної гордощі, надаючи присмак творчої наснаги будь-якій справі, а місту – романтизм «європейського перехрестя художнього металу». І вже вкотре КМ має честь приймати участь у цьому надзвичайному ковальському святі.

З 9 по 11 травня 2008 року на майдані Шептицького, в самісінькому центрі міста, відбувся VI щорічний міжнародний фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів – 2008». Організаторами свята виступили Івано-Франківське відділення Спілки ковалів України, Спілка майстрів ковальського мистецтва України. Вже котрий рік вірними у підтримці ковальської справи залишаються спонсори—ВАТ «Прикарпаттяобленерго», ТзОВ «Фінансова компанія «Декра». Захід вже не вперше проходив під патронатом обласної та місцевої адміністрації .

Демонструвати свою майстерність з’їхались делегації майстрів з багатьох країн світу: Канади, Намібії, Італії, Фінляндії, Франції, Бельгії, Британії, Австрії, Нідерландів, Чехії, , Польщі, Естонії, Литви, Білорусі, Грузії, Росії та України. Цього року до ковальського гурту приєдналися представники з Узбекистану та Швейцарії.

Українці були раді бачити постійних гостей фестивалю – коваля Хууба Сенсена з Голландії, Шартелу Сантьяго з острова Курасао, Нідерландські Антилли, Піпо Контаріно, Голову Італійської організації ковалів. Вже вдруге приїздить до Франківська Бельгійська асоціація ковалів, на цей раз своє мистецтво демонстрували Дірк Хенебалке, Роджер Бокстале, Марк де Конік, Люк Вандекастеле, Херве Ванхоутте. Вдруге приїхала французька група – метр відродження старовинних методів кування Фердінадно Нава та ковальське подружжя Мартіна Estardier та Партік Молінері з Франції (керівники асоціації «Саламандра» з Валбоне) щоправда цього разу до них вперше приєднався молодий коваль Жоан Рейно.

Цікаво, якщо минулого року делегація з Фінляндії складалася з двох осіб, то цього року відвідувачі мали змогу споглядати роботу дванадцяти учасників з цієї далекої країни на чолі з досвідченим ковалем Рауно Летоненом, який прямо на фестивалі відсвяткував своє день народження. Біля палатки чеського коваля Яна Коважа як завжди було людно, адже саме тут можна було придбати невеличкі сувеніри на пам’ять, професійну літературу та довідатися гарячі закордонні ковальські новини. З дружнім візитом свято відвідала офіційна делегація з міста Ібзіц( Австрія) на чолі з мером міста Йозефом Хофмахером.

У другій половині першого дня відбулося офіційне відкриття заходу. Перші слова виступаючих відізвалися біллю у серцях багатьох з присутніх. Світова ковальська спільнота втратила надзвичайну людину, «батька» багатьох сучасних майстрів художнього кування, талановитого вчителя, щирого та уважного співрозмовника – професора Альфреда Хабермана. Линула хвилина мовчання… Голова спілки майстрів ковальського мистецтва Сергій Полуботько, голова київського відділення ковалів Володимир Дьомін, коваль Хууб Сенсен зі словами шани та подяки згадували про Людину, яка прикладом свого життя, сповненого наснаги і професійного запалу виростила ціле покоління митців. Хууб Сенсен представив колаж з останніми фотографіями майстра та роботи, викувані у знак пошани до життя й діяльності пана Альфреда.

У рамках фестивалю міський голова Віктор Анушкевичус та голова Спілки майстрів ковальського мистецтва Сергій Полуботько урочисто відкрили композицію «Великоднє сонечко»—спільну роботу ковалів на минулорічному святі. Одразу по завершені офіційної церемонії всі бажаючи мали змогу відвідати відкриття виставки «Скарби прадавні береже душа» випускників Косівської мистецької школи, де були представлені роботи з металу, дерева, кераміки і скла, вишивка і розпис.

Центральною фігурою «Свята ковалів – 2008» стала 4-х метрова спільна композиція «Дерево щастя», основа якої була виготовлена у майстерні «КФ «Арма» за ідеєю та макетом Михайла Зарицького. Протягом двох днів скульптура доповнювалася різноманітними роботами, що виготовлялись безпосередньо на фестивалі.

Скульптурною «родзинкою» фестивалю став залізний дракон від майстерні Сергія Фірсова, біля якого кипіли справжні емоції. Вздовж самої площі стояло два ряди з секторами для кування, у яких за час проведення фестивалю працювали сотні майстрів. Ряд стендів представляли власну продукцію, серед них – ТОВ «Менсбуд» (Львів), ТОВ «Сторожук» (Київ), ТОВ «Пліт» (Львів), ВД «Мир металла» (Росія).

Завзято працювали Хууб Сенсен та Рон Конінгз з Голландії, встигаючи підгодовувати охочих чіпсами власного виробництва, зі Львова на підтримку фестивалю приїхала ціла ковальська команда, ПП «Кузня Росич» з Рокитного перекувала мечі на орала, виставивши на огляд цілком миролюбну творчу роботу, як завжди, у дружньому складі, працювала «Кузня живого металу» із Криму, компанія ПП Сергій Максумов також не залишала ковадла, Донецькі, Харківські, Чернівецькі, Івано-франківські, Кам’янець-подільські, Львівські майстри—усі куточки України були тут.

Окрім дорослих майстрів, у заході взяли участь студенти та викладачі Прикарпатського національного університету, Київського професійного ліцею транспорту, КДІПД ім. Бойчука, вище професійне училище № 21 (Івано-Франківськ). Конференції-презентації, лекції, слайд-шоу, майстер-класи, приготування страв, ярмарок, дружня вечірка, історична реконструкція, знайомства, дружнє спілкування – важко було не загубитися у такому вирії подій.

Дружньо підтримали фестиваль найближчі сусіди з Росії та Білорусі – Волга, Нижній Новгород, Ульяновськ, Санкт-Петербург, Москва, Тольятті, Мінськ, Брест – відчувалася повна єдність та порозуміння, яке не мило реалізуватися в цікаві художні творіння у металі, щоб знайти своє місце на «Дереві щастя».

Під час вечірньої конференції на розгляд та обговорення ковалям були представлено кілька виступів: «Метал і громадські об’єкти у Великобританії» Піта Оберона (Британія), «Викладання «Металу» в Санкт-Петербурзькій державній художньо-промисловій академії ім. А.Штігліца» Володимира Маркова (Росія), «Історія об’єднання бельгійських ковалів» Роджера Бокстале (Бельгія), «Весняна конференція ковалів-2008» Каліфорнія, США» Сергія Полуботька (Україна), «Відродження ковальських технологій в Росії» Ельвіри Баймашевої (Росія), «Всесвітній ковальський чемпіонат в м. Стіа» Піпо Контаріно (Італія) та «Пам’яті Альфреда Хаберманна; Про досвід проведення фестивалів «Ферракулум»; Музей «Феррум» Йозефа Хофмархера (Австрія).

На другий день фестивалю численні глядачі стали свідками надзвичайно складного та захоплюючого процесу показової плавки руди старовинним методом, що вперше проходив на території України. Виконавцями експерименту були Фердінандо Нава (Франція), школа традиційного ковальства під керівництвом Богдана Попова (Україна) та їх помічниця Оділь Amilhau-de-Nere (Франція).

Завершальними акордами триденного свята стали відкриття VII регіональної виставки «Орнаментальне ковальство» у художньому музеї на майдані Шептицького та відвідання учасниками екскурсії «Древній Галич» перед відправленням у далеку дорогу додому. Також майстер- клас Б. Попова в новій кузні в м. Надвірна, в пон – вівт – поїздка в гори для іноземців . що вперше приїхали в Україну – похід на метеостанцію Пожежевського, тур на відкритих позашляховиках, вечеря під гуцульську музику( грав високопрофес. народн гурт), вогнище, шашлик до опівночі, спілкування…

Давня українська традиція стверджує, що упродовж свого життя справжній чоловік має виконати принаймні 3 справи: посадити дерево, побудувати будинок та виростити сина. Тож, споглядаючи на результат творення спільної композиції «Дерево щастя», можна сміливо заявити, що з одним із символічних пунктів життєвої програми ковальська спільнота упоралась на відмінно.

Чистое железо Ивано-Франковска

9–11 мая в Ивано-Франковске прошел очередной – шестой – фестиваль кузнечного искусства «Свято Ковалiв 2008». Организаторами фестиваля традиционно выступили Ивано-Франковское отделение союза мастеров кузнечного искусства Украины в лице Михаила Клочко и Сергея и Ольги Полуботько. Фестиваль прошел при поддержке мэра города Виктора Анушкевичуса, который назвал его одним из самых значимых событий, приуроченных ко дню города. И действительно, ни одно мероприятие в Ивано-Франковске на протяжении года не собирает такого количества участников из разных стран мира.

Среди спонсоров фестиваля – Финансовая компания ДЕКРА и лично ее директор Виктор Винтоняк, заявивший, что всегда поддерживал и будет поддерживать кузнечное движение, а также ООО ПРИКАРПАТТЯОБЛЭНЕРГО в лице Александра Бубена – главы правления компании, видящего свою задачу в развитии народных ремесел.

Как обычно, на празднике царила удивительно творческая и дружеская атмосфера, дающая мощный заряд активности и позитивной энергии, который, по словам участников, действует необыкновенно долго, а завязавшееся на фестивале плодотворное общение между кузнецами не прекращается никогда.

Одним из самых ярких и символичных событий праздника стал мастер-класс по плавке руды, впервые проводившийся на кузнечных фестивалях в Восточной Европе. Свое мастерство продемонстрировали Богдан Попов из Украины и Фердинандо Нава из Франции, которого называют вдохновителем всемирного конгресса кузнецов.

Каждый участник фестиваля привез с собой горсть окалины. Когда ее всю сплавили вместе, получилось настоящее чистое железо – уникальный и очень дорогой материал, ставший своеобразным символом совместной работы мастеров и их единства, а также самого праздника. В течение трех дней кузнецы «сплавляли» труд и творчество, вдохновение и мастерство, официальное и дружеское общение. Получившаяся в итоге «скульптура» – это настоящее кузнечное содружество.

Праздник на площади. Майдан Шептицкого.

Более 300 участников из России и Италии, Белоруссии и Канады, Великобритании и Узбекистана, Финляндии и Бельгии, Франции и Намибии дружно ковали, проводили мастер-классы, демонстрировали свое умение, дарили сувениры.
На фестивале присутствовали известные мастера, председатели национальных ассоциаций и гильдий из Украины, Бельгии, Италии, Польши, России, Франции, Швейцарии. Делегация из Финляндии во главе с Рауно Лехтоненом (Rauno Lehtonen) оказалась самой многочисленной. Впервые приехали кузнецы из Узбекистана, Швейцарии, Намибии, Эстонии.

Яркое солнце, чарующая музыка, сливавшаяся с ударами молотков о наковальни, смех и разговоры служили «фоном», который сопровождал все три дня праздника. На площади «ковались» свадьбы, выступали музыканты, продавались национальные сувениры и, разумеется, толпились благодарные и заинтересованные зрители: таинство огня и металла захватило всех.

В первый день фестиваля была официально открыта скульптура «Пасхальное солнышко» – проект прошлого года – огромное солнце-цветок со множеством декоративных деталей, органично вписавшееся в ансамбль площади.

Результатом общего творческого труда нынешнего года стало «Дерево Счастья» – композиция, придуманная украинским художником по металлу Михаилом Зарицким. К концу праздника дерево «выросло» и «ожило». На его ветвях появились цветы, листья, кот и лягушки, бабочка и птица и даже железный змий с яблоком – словом, к процессу «взращивания» приложил руку каждый из художников.

На открытии выступил постоянный участник и спонсор Хуб Сенсен из Голландии, подготовивший также планшет с фотографиями Альфреда Хаберманна и траурную композицию в память великого мастера. Хуб Сенсен сказал всего несколько слов об Альфреде Хаберманне – талантливом художнике, друге, учителе, и всю площадь неожиданно сковала минута молчания.

Праздник в городе. Выставочные залы. Конференция.

Тем временем вокруг площади, где ковали кузнецы, проходила другая чрезвычайно насыщенная программа. Были открыты две выставки – художников по металлу «Орнаментальное ковальство» в Областном художественном музее и выпускников Косовского государственного института прикладного и декоративного искусства. На обеих экспозициях были представлены как монументальные, так и камерные работы, выполненные в различных техниках и с применением дополнительных материалов, таких как стекло, дерево, текстиль.

В дни фестиваля состоялась конференция, в которой приняли участие такие мэтры кузнечного искусства, как Владимир Марков, Игорь Андрюхин, Пит Оберон, а также представители национальных союзов и даже мэр Иббзица (Австрия) Йозеф Хоффмархер, рассказавший о фестивале и кузнечной программе города, в котором долгое время прожил Альфред Хаберманн.

На конференции каждый из выступающих рассказывал о кузнечных традициях своей страны, об именитых мастерах или отдельных направлениях. Шквал аплодисментов вызвал доклад Владимира Маркова, посвященный Академии им. Штиглица. Йозеф Хоффмархер почтил память Альфреда Хаберманна и представил программу будущего фестиваля «Ферракулум» и развития музея «Феррум». Британец Пит Оберон сделал сообщение о монументальных объектах из металла в Англии, что тоже вызвало большой интерес: ведь на сегодняшний день Англия является страной, где активно поддерживается публичное искусство.

Сергей Полуботько выступил с докладом об американской конференции кузнецов в Калифорнии – одной из самых многочисленных кузнечных организаций. Эльвира Баймашева как главный редактор журнала «Мир Металла» рассказала о возрождении кузнечных технологий в России. Таким образом, яркие выступления, посвященные искусству ковки, органично вплелись в ту часть фестивальной программы, которая проходила на площади: ведь прямо здесь можно было воочию убедиться в кузнечном мастерстве докладчиков.

Праздник везде!

Неотъемлемой частью фестиваля стали и познавательные экскурсии в древний Галич и в город Надворная, в новую кузню – на мастер-класс Богдана Попова «Древний подход к методам кузнечного дела». Самые яркие впечатления оставила поездка под Говерлу – самую высокую гору украинских Карпат. Вот уж где «сплавленный» кузнечный командный дух проявился в полной мере! На заснеженных склонах, среди синих первоцветов все дружно поднимались на вершину горы, а вечером грелись у камина в уютном местном ресторанчике под мелодичные гуцульские напевы…

Город бурлил с утра до вечера, казалось, что буквально все здесь имеет отношение к металлу. На улицах и выставочных площадках, в кафе и гостиницах – повсюду встречались, знакомились, общались участники и гости фестиваля.
И результат не заставил себя ждать: Ивано-Франковск получил от Йозефа Хоффмархера приглашение вступить в Кольцо европейских городов-кузнецов.

Фестиваль завершился, участники разъехались, обменялись письмами и фотографиями, «по горячим следам» прошел шквал звонков… Но общение продолжается. И этой небольшой публикацией мы, с благодарностью ко всем, кто с горячим сердцем и живым интересом возрождает кузнечное искусство, вносим свой вклад в общее дело – укрепление дружеских уз.

Светлана Георгиева

головна | про компанію | проекти | приклади робіт | прес-релізи | контакти