Відомості про автора

Ольга Полуботько

Домашня сторінка: http://kf-arma.com.ua

Ольга Полуботько - активістка ковальского руху на Україні, багаторічний координатор фестивалю "Свято Ковалів", дружина видатного українського художника-коваля Сергія Полуботько.

Матеріали до запису

Додаткових матеріалів до цього запису не знайдено.

Як фіни у Крим ходили.

Додано на сайт 18/05/2008 Занесено у Інше

Думаю, більшість тих, хто був на прекрасному святі ковалів в Івано-Франківську цього 2008 року, мали нагоду познайомитися із фінською командою. Сподіваюся, ви пам’ятаєта і Тапіо з Евою – двох фінських студентів-ковалів, які приїхали в Україну навчитися від нас із вами. Останні 6 днів свого візиту вони провели у Крим, а точніше у Сімферополі – кузні Олега Криворученка.

На жаль, час було не дуже багато, але ми встигли й обмінтися досвідом, попрацювати разом і частинку півострову їм показати. Щоб не зандто обятжувати вас розповіддю про те, як це було, розкажу швидко, коротко та щільно ☺

З гостинного Станіслава ми виїхали поночі 11 травня. Дві ночі у потязі: обід13 травня нас зустрів борщем у столиці півострову, себто у Сімферополі. Цього ж дня ми потрапили в кузню, але тільки з ознайомчим візитом.

14 та 15 травня Тапіо та Ева працювали разом з нами. Тапіо встиг доробити подарунок-квітку для подруги, спробував «варити» дамасську сталь разом з Олегом Криворученком, повправлявся у фехтуванні разом з Дмитром Левіним, а Ева викувати кілька ручок для сумочок разом з Олексієм та Дмитром Криворученками. Також ми з Евою встигли відвідати кримсько-татраського майстра-ювеліра, чеканника Асана Галімова.

У ці ж дні завітали у гості до редакції газети «Кримська світлиця», а 15 травня ввечері Ева частувала нас традиційною фінською стравою. Якщо я не помиляюся, то вона мала назву «Макарони-латеко» (Кого цікавить рецепт, пишіть на мило ☺).

Увесь день 16 тавня ми присвятили екскурсії в Бахчисарай, де відвідали Ханський палац, Успенський собор, печерне місто Чуфут-Кале. У Місті садів – Бахчісараї попили зеленого чаю з піал та смачнющої кави, приготованої на піску, і, безперечно, скуштували справжніх чебуреків.

17 травня ми відвідали Демерджі (Гору Коваль) і Алушту. Тапіо з Евою навіть покупалися у Чорному морі. Хоча як на мене, то було ще досить холодно – температури води не перевищувала 16 градусів, але у кожного свої режими. ☺

День 18 травня був не дуже веселим, бо Тапіо з Евою пакували свої валізи, щоб їхати через Київ додому… Ми ще раз навідалися у майстерню, а потім обмінялися українськими, фінськими та російськими фразами… (Впродовж усього їхнього візиту у нас в квартирі звучало чотири мови точно: українська, англійська, фінська, російська, а інколи й шведська ☺)

Приємно було, що кожен з них знайшов у Криму те, що хотів: Тапіо – зброю, а Ева – ювелірку.

А ще Тапіо з Евою сказали, що поки були в Україні дізналися дуже багато нового у галузі ковальства, навіть більше ніж за два роки навчання, що не може не тішити. ☺
На цьому буду з вами усіма прощатися, кого ж цікавлять якісь подоробиці, звертайтеся! Радо поділимося спостерженнями та враженнями.

Отож, як кажуть у Фінляндії: [Кіітас]!!! – це значить, дякую! Дякую, що дочитали до кінця і хай щастить!

Катерина Криворученко

WP SlimStat