Ковальська Фабрика АРМА - ковані меблі для спальні, вітальні, кабінета; дашкі, решітки на вікна, навіси, сходи, каміни та камінні набори, поруччя, ворота, паркани, огорожі, вітражі, балкони, настінні декорації, сувернірна продукція.

Львівський фестиваль кованого мистецтва ЗАЛІЗНИЙ ЛЕВ 2007

Упродовж трьох днів, 12-14 жовтня, у Львові зустрічалися Сварог і Гефест, давньоукраїнський і давньогрецький боги вогню і покровителі ковальства. На на затишній площі в центральній частині міста під середньовічними мурами демонстрували свої вміння учасники I Всеукраїнського ковальського фестивалю „Залізний Лев – 2007” – ковалі з усієї України та гості з Голландії, Італії, Білорусі.

Організаторами фестивалю, за сприянням Львівської міської ради, виступили львівська обласна громадська організація „Товариство Залізного Лева” і львівське відділення Спілки майстрів ковальського мистецтва України.

Крім демонстрації ковальської майстерності, у межах фестивалю відбулася виставка ковальських виробів і Всеукраїнська науково-практична конференція з проблем історії та сучасності художнього ковальства „Художній метал в Україні: минуле, сучасне, майбутнє”. Метою конференції є різностороннє висвітлення проблем формування та розвитку художнього металу і ковальства в Україні. Матеріали конференції будуть опубліковані окремим виданням. Також відвідувачі фестивалю спостерігали виступи лицарів та козаків, підковування коня, виступи музичних колективів та ін.

Під час фестивалю були виконані лавочка закоханих, яку планують встановити в центральній частині міста, модель пам’ятного знака до 65-річчя Української повстанської армії, а також т.зв. «кована бруківка» (ковані елементи, які буде змонтовано в бетонні блоки і встановлено в людних місцях).

Наступного року організатори запрошують учасників в останній уікенд вересня до Львова на «Залізний Лев – 2008»

Ужгородець Сергій Тяско став учасником Першого Всеукраїнського ковальського фестивалю “Залізний лев-2007”

У Львові відбувся Перший Всеукраїнський ковальський фестиваль “Залізний лев-2007” . – Дзень-дзелень! Дзень-дзелень! Дзень-дзелень!..
– Бах! Бах! Бах! – вторували мелодійному передзвону малих родичів важкі молоти, наче підсумовуючи колективну працю. Три дні ця дивовижна музика лунала у самому серці старовинного міста Лева, на площі Арсенальній, що біля будівлі міського арсеналу – пам’ятки військового зодчества XVI століття.

Документи свідчать, що саме тут вироблялася й зберігалася зброя галицького лицарства – бойові мечі, шаблі, ножі. Виготовлялися руками майстрів ковальської справи. І в тому, що організатори першого Всеукраїнського ковальського фестивалю перекинули символічний місток між сивою давниною і сьогоденням, було особливе знамення. Бо прошуміли століття, а нехитрий ковальський реманент – горно, ковадло й молот залишилися незмінними, у вмілих і зачарованих мистецтвом руках вони й зараз творять незбагненні дива.

– Чим далі ми занурюємося у цивілізацію, тим більше хочеться повернутися до першоджерел людського співжиття, – говорить голова рік тому створеної Спілки ковалів України Сергій Полуботько. – Сягнувши космічних висот, людина відчула, що не може жити й творити без першооснови. Ми збагнули, зокрема, що ковальство – також високе мистецтво, без якого надто бідною і неповною була б наша культура.

Як без фундаменту не зведеш будинок, так і без багажу минувшини не зрозумієш сьогодення. Тому зараз намагаємося вивести ще одну білу пляму в мистецькій історії України. За часів “великої індустріалізації”, що насаджувалася радянською владою, вважалося, що коваль із допотопними кузнею і молотом у руках – анахронізм, котрого треба позбутися. Інакше ж дивився на це цивілізований світ, плекаючи у себе мистецтво ковальства, надто архітектурного його напрямку.

Івано-франківський митець Сергій Полуботько – яскравий представник саме архітектурного ковальства. Українські поціновувачі високої думки про його талант. Зрештою, знаний пан Сергій не лише у нас, а й у багатьох європейських державах, де виставляв свої роботи. Признається, що йшов до свого покликання довго: випускник Івано-Франківського педінституту, котрого готували до навчительства діток ручної праці, “вчився усього потроху” – азів образотворчого та мистецтва кераміки, ткацтва, обробки дерева та металу.

Довго роздумував, який напрям вибрати у житті, щоби сповна в ньому реалізуватися. Після проголошення незалежності України дістав можливість мандрувати світами. У Чехії йому глибоко припали до душі роботи відомого Альфреда Хабормана – неперевершеного майстра у галузі архітектурного ковальства. Там Сергій Полуботько і зробив свій вибір.

Тепер радий, що за ним ідуть діти, що переймають від батька вміння підкорити холодний метал, вдихнути у нього красу. Донька Анастасія – студентка факультету художньої обробки металу Львівської національної академії мистецтв, дев’ятикласник Максим також не мислить себе без відділу художнього металу Львівського державного коледжу декоративно-ужиткового мистецтва.

Взагалі серед учасників львівського фестивалю приємно вирізнялися кілька сімейних династій, для яких художня обробка металу стала великою справою життя.

Аскольд Стернюк, викладач Львівської академії мистецтв, демонстрував свою майстерність разом із учнями, серед яких був і син Володимир.

Дивувала глядачів родина Коваликів із села Завишень Сокальського району на Львівщині. Господар Роман із дружиною Ксенією та донькою Олександрою заворожили людей однією зі своїх робіт – мудрою совою, виклепаною з металу, котра виглядала наче жива.

У тому, що художнє ковальство стає сімейною справою, голова оргкомітету Всеукраїнського ковальського фестивалю “Залізний лев-2007” заслужений художник України Орест Івасюта також вбачає добрий знак:
– Незаслужено забуте в Україні художнє ковальство не лише впевнено підвелося з колін, а й має перспективу доброго розвитку, – наголошує він.

– Торік ми намагались у Львові організувати подібне змагання, приурочене до 750-річчя нашого міста. Зібралося ледь зо два десятки майстрів. Сьогодні ж з’їхалася добра сотня з усіх регіонів України. Уважили нас і відомі маестро з Росії, Голландії, Німеччини, Польщі, Словаччини. Якби вони високо не цінували наших побратимів, ніколи б не відгукнулися на запрошення оргкомітету.

Переконання Ореста Івасюти підтвердив голландець Рой Конінг:
– Радий, що у вас, в Україні, виросли вже справжні майстри художнього ковальства, роботи яких тішать, милують око і з якими не гріх позмагатись.

А помилуватися було чим. Ужгородець Сергій Тяско, івано-франківець Михайло Зарицький, одесити Анатолій Нікітін та Йосип Танчак, Олег Грицюк і Володимир Воловчук із Волині, буковинець Євген Олексіїв – лише дещиця майстрів, причому молодих, якими захоплювалися гості фестивалю.

Зачудовано простоювали люди біля роботи киянина Дмитра Кушнірука. Він виніс на суд глядачів ще один напрямок художньої обробки металу – аргонну зварку. Таким чином митець створив осетра. Диво, що за рибина, аж не вірилось, що вона нежива.

Але слід зазначити, що учасники фестивалю не просто “на публіку” клепали метал. Вони переслідували цікаву й благородну ідею: методом художньої ковки створити лавочку для закоханих і подарувати її місту. Надзвичайно оригінальною вдалася: два металеві леви тримають ажурну лавочку. Стоятиме диво-лавочка у парку високозамківської гори. Можна уявити, який потік закоханих львів’ян та гостей міста щодня відвідуватиме історичну місцину, від якої і народилося місто.

Напрочуд удалим був фестиваль “Залізний лев-2007”. Він начеб підсумував подібні зібрання, які останнім часом улаштовувалися в Івано-Франківську, Києві, Одесі, на Закарпатті та Буковині. А ще засвідчив, що мистецька галузь художньої обробки металу має все більше поціновувачів. Особливо архітектурне ковальство, без якого не мислили свого дому поважні українські газди. І котрим захоплюється й високо цінує весь цивілізований світ.

Тож добра вам путь, українські майстри!

На три дні Львів став центром художнього ковальства. 12¬–14 жовтня у нашому місті відбувався Перший Всеукраїнський ковальський фестиваль «Залізний лев¬—2007». Львів зустрічав митців з усіх регіонів України, а також з-за кордону: Італії, Голландії, Білорусі. Саме від Гільдії ковалів Білорусі місто в подарунок отримало маленьку ковану лавочку для дітей.

1998 року було засновано Галицьку асоціацію ковалів. Це була перша спроба об’єднати ковалів Львова у спільний цех. 1996-го у Львові проводилися ковальські форуми під назвою «Ковальська імпреза». На жаль, Асоціація припинила своє існування. Тому декілька ентузіастів у лютому 2005 року утворили відділення Спілки майстрів ковальського мистецтва України у Львівській області, аби популяризувати ковальське ремесло, зберегти, розвивати та примножити культурні традиції Львова та України

«Ми хочемо відродити традицію щорічного проведення ковальських фестивалів у місті Лева, — говорить голова оргкомітету «Залізного лева—2007» Орест Івасюта. — Хочемо, аби Львів став ковальською Меккою, хоча в ньому і немає стільки сировини для виковування, як на Сході Україні, однак не гроші та індустрія є важливими, пріоритетом для нас є люди».

Подивитися городянам та гостям міста протягом трьох днів таки було на що. Ініціативні та мужні хлопці з ЛОГО «Товариство Залізного Лева», а це Антон Парамбуль, Свято¬слав Лев, Юрій Севериненко, Роман Серединський, Іван Борисяк, Ростислав Шмагало та Емілія Сидор, підготували глядачам чудову культурну програму, а для гостей та учасників фестивалю — можливість поспілкуватися та обмінятися творчими знахідками.

Та не лише обмін досвідом був головною метою проведення фестивалю. За словами Ореста Івасюти, найважливішою метою «Залізного лева» є популяризація культури ковальства. Особливої уваги потребують старі будин¬ки, в архітектурному ансамблі яких є ковані конструкції. «Потрібно дотримуватися певних правил, аби всі елементи пасували до стилю будівлі. Встановлення решітки, що не пасує за стилем до будинку, — це похід до театру в дорогих кросівках», — наголошує він.

Родзинкою цьогорічного «Залізного лева» стало створення ковалями Львова у подарунок місту кованої лавочки для закоханих. Цей витвір мистецтва заслуговує на особливу увагу не лише закоханих, а й мистецтвознавців, адже, за твердженням гостей фестивалю з білоруського Бресту та італійської Сицилії, вона є справді маленьким шедевром. Два кованих леви, які тримають у зубах саму дерев’яну лавочку, ніби стоять на варті спокою закоханих. Як каже директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Олексій Побурко, міські райці знайдуть достойне місце для її встановлення. «Львів — це справді місто закоханих, тому лавочка знадобиться всюди», — впевнений пан Побурко. Це може бути оглядовий майданчик у парку «Високий замок» або ж площа Музейна біля собору пресвятої Євхаристії.

До речі, Олексій Побурко впевнений, що наступного року фінансування Львівською міською радою «Залізного лева» суттєво збільшиться. «Якщо з «Товариства Залізного Лева» надійдуть раціональні пропозиції, то ми готові їх розглянути і задовольнити», — зазначив він.

Прикметно, що львівські ковалі подбали не тільки про місце для закоханих, а й про долівку під нею. Протягом трьох днів майстри зі всієї України (а їх було понад 70) виковували елементи кованої бруківки, з яких організатори «Залізного лева» планують зробити бетонні блоки. Їх, за сприяння Львівської міської ради, вмонтують у бруківку на перехрестях міста, а також під самою лавочкою. Одна з металевих композицій, яку згодом «топтатимуть» львів’яни, має назву «Наше серце Львову». Її подарували місту тернопільські умільці.

З-поміж інших подарунків, які ковалі передали місту, — модель пам’ятного знаку — кований тризуб — до 65-річчя створення Української повстанської армії. Прикметно, що сам фестиваль став одним з низки заходів, приурочених до дня УПА.

Заслуговує на увагу те, що організаторам фестивалю висловили подяки ЛОО Української спілки ветеранів Афганістану та Асоціація ветеранів військових підрозділів спеціального призначення та десантних військ.

Вони також висловили сподівання, що «Залізний лев» буде щорічним та вийде на міжнародну арену. І справді, з наступного року організатори планують зробити фестиваль міжнародним.

Відшуміли лицарські бої від військово-історичної дружини «Чорна Галич», городяни ознайомилися з мистецтвом бойового гопака, яке презентували представники Федерації українського рукопашу гопак, на власні очі побачили, як вправно ковалі підковують коня, а організатори «Залізного лева» уже складають плани на наступ¬ний рік. І обіцяють, що ковальство, яке зараз переживає своє відродження, займе достойне місце поміж іншими українськими ремеслами.

Віра Гой,
прес-секретар «Залізного лева — 2007»

Кована лавочка для закоханих і кована бруківка.

Стартує перший фестиваль „Залізний лев”
9 жовтня 2007 року

Кована лавочка для закоханих… у Львів. Модель пам’ятного знаку до 65-ї річниці УПА і навіть кована бруківка. Такі подарунки Львову готують майстри металу. У нашому місті вони зберуться вже у п’ятницю – на Перший Всеукраїнський ковальський фестиваль „Залізний лев – 2007”. Впродовж трьох днів фестивалю ковалі демонструватимуть свою майстерність на майданчику, що на вулиці Арсенальській.

У програмі також уроки майстерності від школи традиційного ковальства, що при Музеї народної архітектури та побуту Пирогово, і навіть показове підковування коня. А спільною роботою і подарунком Львову від українських ковалів буде модель пам’ятного знаку до 65 річниці УПА і кована лавочка для закоханих. Планується навіть кована бруківка.

Організатор фестивалю, заслужений художник України Орест Івасюта: „Це так, як годиться на всіх міжнародних фестивалях, що повинна бути якась тема, якийсь об’єкт, який спільно роблять. Третя робота – це кована бруківка. Отже, робиться така кована композиція, потім ми заливаєм бетоном, поверхня залишається кована без бетону. Цей бетонний блок ми монтуємо на перехресті найлюдніших місць Львова.”

Буде можливість на фестивалі також подивитись на виставку робіт ковалів та ознайомитись із роботами майстрів 19-го – початку 20-го століття. Але яка практика без теорії? У рамках фестивалю пройде конференція „Художній метал в Україні: минуле, сучасне, майбутнє”. Голова оргкомітету конференції Ростислав Шмагало: „Все те, що напрацьоване за останні 10 років, поки що лежить на полицях і відоме лише вузькому колу фахівців. Думаю, коли воно буде виходити в потужних якихось наукових збірниках, то це буде давати нові стимули для з’ясування того, що таке український художній метал.”

Не залишиться фестиваль і без розважальної частини. У перший вечір це буде шоу від гуртів „Русичі” та „Львівські Менестрелі”, потім –вогняне шоу та святкова вечеря „Фестини Сварога”. І на закінчення фестивалю – „Лицарський турнір” і відвідини музеїв, в експозиціях яких є вироби із металу. Все це разом: і демонстрація майстерності ковалів, виставки, і конференція, і розваги – для того, аби популяризувати ковальське мистецтво, зберегти та доповнити культурні традиції Львова.

Ковальський фестиваль „Залізний лев” – перший, але вже претендує на статус міжнародного. Адже, окрім запрошених українських майстрів, захотіли доєднатись також ковалі з Італії, Голландії, Білорусії, Польщі, Словаччини. Фестиваль розпочинається у п’ятницю (12 жовтня) і триватиме до неділі – 14-того.

Ірина Мартинюк.

Ковальський фестиваль «Залізний Лев – 2007»

Romko | 09 Жовтня, 2007 12:22
12-14 жовтня у Львові проходитиме Перший Всеукраїнський ковальський фестиваль «Залізний Лев – 2007».

У програмі фестивалю:
– демонстрація ковальської майстерності на площі за музеєм „Арсенал” (вул. Арсенальська);
– виставки робіт ковалів – майстрів ковальського мистецтва з усієї України, студентів кафедри металу Львівської національної академії мистецтв та учнів відділу художнього металу Львівського державного коледжу декоративно-ужиткового мистецтва ім. І. Труша.

Родзинкою фестивалю стане спільне виготовлення українськими майстрами кованої лавочки для закоханих у Львів та кована металопластика, присвячена дню Покрови Пресвятої Богородиці.

Програма фестивалю Залізний Лев:

12 жовтня

9:00-11:00 – реєстрація учасників, інсталяція експонатів на виставці;
10:00 – прес-конференція;
12:00 – урочисте відкриття, представлення учасників та гостей фестивалю;
13:00-19:00 – демонстрація ковальської майстерності (вул. Арсенальська);
20:00 – вечірнє шоу за участі гуртів «Русичі» та «Львівські Менестрелі».

13 жовтня

9:00-18:00 – демонстрація ковальської майстерності (вул. Арсенальська);
14:00 – уроки майстерності від Школи традиційного ковальства Б. Попова при Музеї народної архітектури та побуту НАН України в Пирогово;
16:00 – показове підковування коня;
20:00 – вогняне шоу;
20:30 – святкова вечеря „Фестини Сварога”.

14 жовтня, свято Покрови Пресвятої Богородиці.

9:00-13:00 – демонстрація ковальської майстерності (вул. Арсенальська);
11:00 – науково-практична конференція з проблем історії та сучасності художнього ковальства „Художній метал в Україні: минуле, сучасне, майбутнє” (актовий зал Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, просп. Свободи, 15);
14:00 – шоу «Лицарський турнір»;
15:00 – дарунок від ковалів України місту Лева;
16:00 – урочисте закриття фестивалю „ЗАЛІЗНИЙ ЛЕВ – 2007”;
15:00 -19:00 – пішохідна екскурсія мальовничими куточками Львова, відвідини музеїв, в експозиціях яких є вироби з металу.

Історична ретроспектива

Історія художнього ковальства налічує тисячі років, але на Русі це мистецтво поширилося лише у X – XII століттях. Тоді коваль був найшановнішою людиною у суспільстві. Вважалося, що він володіє магічними здібностями і є лицарем духу.
Давньоруські ковалі методом художнього кування виготовляли замки, мечі, шоломи, кольчуги, бойові знаряддя, персні, браслети, елементи кінної збруї тощо.

У XVII-XVIII століттях художню ковку почали активно використовувати в архітектурі. Тоді ковалі взялися виготовляли великі та малі огорожі дворово-паркових ансамблів.

Робота коваля була і залишається важкою, тому нею переважно займаються чоловіки. Мистецтво приборкувати метал формує світогляд коваля, зміцнює дух і запалює серце.

Ковальство як вид мистецтва впевнено проходить крізь сивину віків, але при цьому досі не втрачає своєї первісної краси.

Метою Всеукраїнського ковальського фестивалю «Залізний Лев – 2007» є популяризація ковальського мистецтва в Україні, а особливо на Львівщини.
Сьогодні, 12 жовтня, о 12.00 у Львові позаду музею “Арсенал” стартував Перший Всеукраїнський ковальський фестиваль “Золотий Лев-2007”, який триватиме три дні.

“Це насправді не перший ковальський фестиваль у Львові, але ми хочемо відродити цю традицію – щорічно проводити такий фестиваль. Хочемо, аби Львів став ковальською Меккою, хоча Львів і немає стільки сировини для виковування, як на сході Україні, однак справа не у грошах та індустрії, а у людях”, – зазначив на сьогоднішній прес-конференції голова оргкомітету фестивалю, голова ЛОГО „Товариство Залізного Лева”, голова Львівського відділення Спілки ковалів України, заслужений художник України Орест Івасюта.

Всеукраїнський ковальський фестиваль “Залізний Лев” у Львові буде щорічним
У Львові 12-14 жовтня на площі за музеєм “Арсенал” проходитиме перший Всеукраїнський ковальський фестиваль “Залізний Лев – 2007”.

“Насправді це не є перший, що проводиться у Львові фестиваль ковальського мистецтва. Наприклад, минулого року в під час святкування 750-річчя Львова проходив фестиваль “Ковальська підкова”. Цього року ми змінили назву і плануємо, що цей фест буде щорічним”, – зазначив сьогодні, 9 жовтня, на прес-конференції голова оргкомітету фестивалю, голова ЛОГО “Товариство Залізного Лева”, голова Львівського відділення Спілки ковалів України Орест Івасюта. За його словами, організатори планують наступного року зробити цей фестиваль міжнародним, оскільки навіть цього року будуть майстри з Італії, Нідерландів, Польщі, Словаччини.

Українські ковалі викують у подарунок місту лавочку закоханих у Львів, яку організатори планують встановити у парку Високий Замок, також модель пам’ятного знаку до 65-річчя УПА, і так звану “ковану бруківку” – кований орнаментальний чи шрифтовий шаблон, розміром 30 на 30 см, який потім заливають бетоном. Таку “бруківку” можна встановити на будь-якому велелюдному перехресті або розмістити поблизу лавочки закоханих у Львів.

Довiдка ZAXID.NET
У програмі фестивалю:
- демонстрація ковальської майстерності на площі за музеєм „Арсенал” (вул. Арсенальська);
- виставки робіт майстрів ковальського мистецтва з усієї України, студентів кафедри металу Львівської національної академії мистецтв та учнів відділу художнього металу Львівського державного коледжу декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.Труша.

Львів’яни та гості міста матимуть нагоду ознайомитися з роботами майстрів ХІХ – поч. ХХ ст. (з приватних колекцій членів ЛОГО „Товариство Залізного Лева”).
У межах фестивалю також відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція з проблем історії та сучасності художнього ковальства „Художній метал в Україні: минуле, сучасне, майбутнє”. Крім цього, у фестивалі візьмуть участь громадські організації, які представлять на ньому козацькі та середньовічні бойові мистецтва.

Львів отримав від Гільдії ковалів Білорусі ковану лавочку для дітей
У Першому всеукраїнському ковальському фестивалі „Залізний лев – 2007” у Львові взяли участь митці з усіх регіонів України, а також з-за кордону: з Італії, Голландії та Білорусі. Саме від Гільдії ковалів Білорусі місто отримало в подарунок маленьку ковану лавочку для дітей. Про це ZAXID.NET повідомила прес-секретар „Залізного лева – 2007” Віра Гой.

Родзинкою цьогорічного „Залізного лева” стало виковування ковалями Львова у подарунок місту кованої лавочки для закоханих.

З-поміж інших подарунків, які ковалі передали місту, – модель пам’ятного знаку – кований тризуб до 65-річчя створення Української повстанської армії. Прикметно, що сам фестиваль став одним з низки заходів, приурочених до дня УПА

головна | про компанію | проекти | приклади робіт | прес-релізи | контакти