Відомості про автора
Домашня сторінка: http://kf-arma.com.ua
Ольга Полуботько - активістка ковальского руху на Україні, багаторічний координатор фестивалю "Свято Ковалів", дружина видатного українського художника-коваля Сергія Полуботько.
Матеріали до запису
Додаткових матеріалів до цього запису не знайдено.Генічеськ приєднався до ковальської спільноти
Приємно констатувати той факт, що до нашого потужного ковальського руху приєднуються усе нові та нові міста України. Так, 27 жовтня цього року у родину ковальських міст держави увійшло ще одне місто Херсонської області – Генічеськ.
Тут вперше відбулося Свято коваля. Ініціював його проведення Артур Соттаєв, директор ПП «Імперія Гефеста». Саме його майстерня уже кілька років поспіль показує і дарує мешканцям та гостям міста коване мереживо з металу. І Артур Соттаєв вирішив на цьому не зупинятися! За підтримки міської ради і ще кількох поціновувачів ковальського мистецтва він організував Свято коваля. На нього були запрошені і представники Кримського відділення Спілки майстрів ковальського мистецтва України.
А ми взяли і приїхали. І хоча, чесно кажучи, погода нас не жаліла: був холодний дощ з пронизливим вітром, але всі кували, спілкувалися і посміхалися. Як виявилося, серед мешканців Генічеська дуже багато людей знайомі з ковальством. До майстрів підходили чоловіки та жінки, і розповідали, що у когось дід ковалював, у когось батько, а у когось і чоловік…
А Крим не зміг приїхати без подарунка: до ковалів, власне, майже, як завжди, приєдналися лицарі. Вони продемонстрували на Святі свої навики бою, подарувавши усім присутнім казку Середньовіччя.
Найтеплішим же моментом на святі, окрім щирого спілкування між майстрами, звичайно, став приїзд молодят. Так як це було субота, то весіль у місті було багато, але тільки одна пара наважилася відвідати площу, на якій усе стукотіло і горіло. Впевнена, що вони це не забудуть ніколи, адже ковалі – народ щедрий. Молоду пару обдарували по-королівськи. А наречений ще й встиг викувати підкову на щастя. І собі на щастя, та й генічеським ковалям, мабуть. Будемо вважати, що це гарний знак – молода пара на першому Святі!
Свято народів Криму – у гостях ковалі
Є у кримських ковалів одна цікава риса – вони із задоволенням готові привідкрити лаштунки свого давнього ремесла для усіх охочих дізнатися трохи більше про вогонь та метал. Власне, це, певно, риса усіх справжніх майстрів. Мабуть тому, дуже часто можна побачити ковалів не лише на профільних фестивалях і виставках, а й на різноманітних святах і дійствах, пов’язаних з відродженням різних ремесел та мистецтв і збереженням традицій в Україні та за її межами.
Наприклад, цього року представників Кримського відділення Спілки майстрів ковальського мистецтва України запросили на Свято народів Криму у Євпаторію. Протягом дня майстри мали змогу продемонструвати гостям та мешканцям міста свої уміння, поділитися таємницею магії творення з металу. Але справжній митець, яким є коваль, прагне до самовдосконалення завжди. Тому майстри охоче не лише показували, а й вчилися у інших.
Справа у тім, що на відносно невеличкій алеї у Гезлеві (саме так колись називалась Євпаторія) організатори свята зібрали представників різних етнічних груп і народів, які проживають на відносно невеликій території півострову. Вони демонстрували відвідувачам і безпосереднім учасникам дійства свою культуру, традиції, ремесла, які зберігалися і передавалися від покоління до покоління.
Були тут і кримські татари, і вірмени, і греки, і росіяни, і німці та багато інших. І у всіх було щось своє неповторне і прекрасне, те, що вдалося зберегти не зважаючи ні на що. А ковалі, спілкуючись, сприймали етнічні колорити, які потім можуть з’явитися у металевих шедеврах.
Адже мистецтво Криму – це корзина чудових квітів, що виростає на щедрому ґрунті взаємоповаги та розуміння між різними культурами.
